15 тисяч загиблих українців: Зеленський в ООН назвав "ціну незалежності"
Через агресивні дії Росії на українському Донбасі загинули майже 15 тисяч людей. Ці жертви стали ціною, яку Україна заплатила за свободу й незалежність. Про це у своєму виступі на 76-й сесії Генеральної асамблеї ООН заявив президент Володимир Зеленський.
Зеленський з трибуни ООН наголосив, що Україна не засинає вже восьмий рік поспіль, адже це складно зробити під звуки вибухів та пострілів, які лунають на окупованому Донбасі. "У 2019 році з цієї трибуни я сказав: війна в Україні – це понад 13 тисяч загиблих", - нагадав глава держави, зазначивши, що щороку кількість загиблих зростає й у 2021-му їх вже майже 15 тисяч.
"Ось вам ціна свободи, ось вам ціна незалежності", - підкреслив Зеленський, висловивши припущення, що, можливо, у Сентрал-парку або Медісон-сквер постріли чути не так гучно, як у Авдіївській промзоні або на Світлодарській дузі. Зеленський також зазначив, що дуже розраховує на підтримку міжнародної спільноти у питанні звільнення 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях України та в РФ. Президент України запросив всі країни ООН приєднатися до декларації учасників Кримської платформи, засудивши окупацію та показавши, що вони проти силової зміни кордонів. Кримська платформа має працювати під егідою ООН, наголосив глава держави, зазначивши, що таким чином вона стане дієвим майданчиком, який буде вирішувати проблеми людей та працювати 24/7.
Нагадаємо, що нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович закликав Зеленського назвати Путіна ворогом на Генасамблеї ООН. Також ми писали, що президент Польщі Анджей Дуда на Генасамблеї ООН присоромив Європу та закликав не підігравати Росії.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.