15 тисяч загиблих українців: Зеленський в ООН назвав "ціну незалежності"
Через агресивні дії Росії на українському Донбасі загинули майже 15 тисяч людей. Ці жертви стали ціною, яку Україна заплатила за свободу й незалежність. Про це у своєму виступі на 76-й сесії Генеральної асамблеї ООН заявив президент Володимир Зеленський.
Зеленський з трибуни ООН наголосив, що Україна не засинає вже восьмий рік поспіль, адже це складно зробити під звуки вибухів та пострілів, які лунають на окупованому Донбасі. "У 2019 році з цієї трибуни я сказав: війна в Україні – це понад 13 тисяч загиблих", - нагадав глава держави, зазначивши, що щороку кількість загиблих зростає й у 2021-му їх вже майже 15 тисяч.
"Ось вам ціна свободи, ось вам ціна незалежності", - підкреслив Зеленський, висловивши припущення, що, можливо, у Сентрал-парку або Медісон-сквер постріли чути не так гучно, як у Авдіївській промзоні або на Світлодарській дузі. Зеленський також зазначив, що дуже розраховує на підтримку міжнародної спільноти у питанні звільнення 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях України та в РФ. Президент України запросив всі країни ООН приєднатися до декларації учасників Кримської платформи, засудивши окупацію та показавши, що вони проти силової зміни кордонів. Кримська платформа має працювати під егідою ООН, наголосив глава держави, зазначивши, що таким чином вона стане дієвим майданчиком, який буде вирішувати проблеми людей та працювати 24/7.
Нагадаємо, що нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович закликав Зеленського назвати Путіна ворогом на Генасамблеї ООН. Також ми писали, що президент Польщі Анджей Дуда на Генасамблеї ООН присоромив Європу та закликав не підігравати Росії.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.