Агресія Кремля миттєво оживила світову політику, – експерт про ймовірність великого наступу Росії на Україну
Голова комітету Бундестаґу ФРН з оборони Марі-Аґнес Штрак-Циммерман заявила у середу, 2 лютого, що запуск газогону "Північний потік-2" не відбудеться, доки Росія не зменшить концентрацію військ на кордоні з Україною. Обставини, через які це сталося, ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Раніше, з 1 лютого "Газпром" раптово повернув транзит природного газу через Україну майже в законтрактованих обсягах – 107 зі 109 мільйонів кубометрів на добу. Причин для цього, на думку політтехнолога, може бути декілька – невдача кремлівського шантажу НАТО, зміна векторів поведінки Німеччини, загроза жорстких санкцій щодо британського майна друзів президента РФ Володимира Путіна, постачання Україні державами НАТО зброї та супутніх товарів, бажання Великої Британії створити союз з Україною, Польщею та Туреччиною, збільшення контингенту НАТО в Європі тощо.
"Все це вже вилилось у "вивчення Кремлем відповіді США та НАТО" та у плутану промову Путіна після зустрічі з угорським прем'єром Віктором Орбаном, основний посил якої навіть в Росії оцінили як "відповзаємо, але мужньо". Росія пішла ва-банк й, схоже, програла все. Агресія Москви миттєво освіжила світову політику, струснула від пороху альянси, перекроїла звичні товарні й сировинні маршрути в межах планети. Все це різко зменшило ймовірність масштабної війни Росії з Україною. На дії НАТО після ультиматуму у Кремля могло бути лише дві відповіді. Або масштабна збройна агресія, або вибачення за свої попередні слова та дії. Схоже, що Москва пішла шляхом примирення. Для України це означає не лише зменшення ймовірності великої війни, а й те, що розвал Росії відсувається в часі, як і повернення нам окупованих територій. Втім, якщо мати настільки рішучих союзників, то можна й почекати на березі річки", – зазначив Голобуцький.
В Офісі президента України заявили, що ймовірність прямого нападу Росії на країни НАТО є мінімальною, адже Кремль усвідомлює наслідки зіткнення з потужним військовим блоком.
Журналісти оприлюднили записи розмов між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та його угорським колегою Петером Сіярто, які свідчать про цілеспрямовану стратегію Кремля щодо зриву євроінтеграції України.
У команді президента Володимира Зеленського пояснили, що масовані денні атаки російських дронів мають не лише військовий, а й економічний підтекст.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса, який раніше різко критикував позицію Києва.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс різко розкритикував будь-які спроби України вести переговори з Росією, назвавши їх небезпечними та такими, що можуть підірвати довіру союзників.
Міністерство закордонних справ України несподівано виступило із заявою, що частково виправдовує слова віцепрезидента США Джей Ді Венса, який раніше звинуватив Володимира Зеленського у намірі відправити українських солдатів до резиденції Віктора Орбана.
Москва вкотре зробила заяву щодо можливих переговорів із Києвом, намагаючись представити себе стороною, готовою до діалогу. Проте за словами російських чиновників, будь-які контакти можливі лише на умовах, які фактично означають капітуляцію України.
Російська влада заявила про «нові можливості» для переговорів із США та Україною, натякаючи на готовність до діалогу, але водночас залишаючи простір для маніпуляцій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що візит держсекретаря США Джеймса Венса до Угорщини не приніс жодної користі для врегулювання конфлікту.
В Офісі президента України заявили, що ймовірність прямого нападу Росії на країни НАТО є мінімальною, адже Кремль усвідомлює наслідки зіткнення з потужним військовим блоком.
Журналісти оприлюднили записи розмов між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та його угорським колегою Петером Сіярто, які свідчать про цілеспрямовану стратегію Кремля щодо зриву євроінтеграції України.
У команді президента Володимира Зеленського пояснили, що масовані денні атаки російських дронів мають не лише військовий, а й економічний підтекст.