Агресія Кремля миттєво оживила світову політику, – експерт про ймовірність великого наступу Росії на Україну
Голова комітету Бундестаґу ФРН з оборони Марі-Аґнес Штрак-Циммерман заявила у середу, 2 лютого, що запуск газогону "Північний потік-2" не відбудеться, доки Росія не зменшить концентрацію військ на кордоні з Україною. Обставини, через які це сталося, ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Раніше, з 1 лютого "Газпром" раптово повернув транзит природного газу через Україну майже в законтрактованих обсягах – 107 зі 109 мільйонів кубометрів на добу. Причин для цього, на думку політтехнолога, може бути декілька – невдача кремлівського шантажу НАТО, зміна векторів поведінки Німеччини, загроза жорстких санкцій щодо британського майна друзів президента РФ Володимира Путіна, постачання Україні державами НАТО зброї та супутніх товарів, бажання Великої Британії створити союз з Україною, Польщею та Туреччиною, збільшення контингенту НАТО в Європі тощо.
"Все це вже вилилось у "вивчення Кремлем відповіді США та НАТО" та у плутану промову Путіна після зустрічі з угорським прем'єром Віктором Орбаном, основний посил якої навіть в Росії оцінили як "відповзаємо, але мужньо". Росія пішла ва-банк й, схоже, програла все. Агресія Москви миттєво освіжила світову політику, струснула від пороху альянси, перекроїла звичні товарні й сировинні маршрути в межах планети. Все це різко зменшило ймовірність масштабної війни Росії з Україною. На дії НАТО після ультиматуму у Кремля могло бути лише дві відповіді. Або масштабна збройна агресія, або вибачення за свої попередні слова та дії. Схоже, що Москва пішла шляхом примирення. Для України це означає не лише зменшення ймовірності великої війни, а й те, що розвал Росії відсувається в часі, як і повернення нам окупованих територій. Втім, якщо мати настільки рішучих союзників, то можна й почекати на березі річки", – зазначив Голобуцький.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.