Агресія Кремля миттєво оживила світову політику, – експерт про ймовірність великого наступу Росії на Україну
Голова комітету Бундестаґу ФРН з оборони Марі-Аґнес Штрак-Циммерман заявила у середу, 2 лютого, що запуск газогону "Північний потік-2" не відбудеться, доки Росія не зменшить концентрацію військ на кордоні з Україною. Обставини, через які це сталося, ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Раніше, з 1 лютого "Газпром" раптово повернув транзит природного газу через Україну майже в законтрактованих обсягах – 107 зі 109 мільйонів кубометрів на добу. Причин для цього, на думку політтехнолога, може бути декілька – невдача кремлівського шантажу НАТО, зміна векторів поведінки Німеччини, загроза жорстких санкцій щодо британського майна друзів президента РФ Володимира Путіна, постачання Україні державами НАТО зброї та супутніх товарів, бажання Великої Британії створити союз з Україною, Польщею та Туреччиною, збільшення контингенту НАТО в Європі тощо.
"Все це вже вилилось у "вивчення Кремлем відповіді США та НАТО" та у плутану промову Путіна після зустрічі з угорським прем'єром Віктором Орбаном, основний посил якої навіть в Росії оцінили як "відповзаємо, але мужньо". Росія пішла ва-банк й, схоже, програла все. Агресія Москви миттєво освіжила світову політику, струснула від пороху альянси, перекроїла звичні товарні й сировинні маршрути в межах планети. Все це різко зменшило ймовірність масштабної війни Росії з Україною. На дії НАТО після ультиматуму у Кремля могло бути лише дві відповіді. Або масштабна збройна агресія, або вибачення за свої попередні слова та дії. Схоже, що Москва пішла шляхом примирення. Для України це означає не лише зменшення ймовірності великої війни, а й те, що розвал Росії відсувається в часі, як і повернення нам окупованих територій. Втім, якщо мати настільки рішучих союзників, то можна й почекати на березі річки", – зазначив Голобуцький.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.