Американський сенат не підтримав законопроєкт про санкції проти "Північного потоку-2"
Сенатор Тед Круз хотів, щоб законопроєкт потрапив до оборонного бюджету країни на 2022 рік. Однак в ухвалений варіант закону цей пункт не увійшов.
Американські сенатори не підтримали проект закону про санкції проти газопроводу "Північний потік-2". Цей законопроєкт був запропонований республіканцем Тедом Крузом, передає Reuters.
Повідомляється, що для затвердження закону були потрібні голоси 60 сенаторів, проте набрати їх не вдалося. Законопроект передбачав, що президент протягом 15 днів після прийняття введе санкції проти "будь-якої посадової особи структури, створеної для або відповідальної за планування, будівництво або експлуатацію" трубопроводу. Круз домігся голосування за своїм проєктом і хотів, щоб його поправка потрапила до оборонного бюджету країни на 2022 рік.
Як інформувало ASPI news, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква повідомив, що Україна до останнього боротиметься, щоб газопровід "Північний потік-2" не був введений в роботу. Також нагадаємо, У випадку запуску російського газопроводу "Північний потік-2" Україна втрачатиме щорічно близько 2 мільярдів доларів.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.