Аваков шокований реакцією громадськості на спецоперацію з Бабченко
- Ви що, хотіли, щоб Бабченко був убитий? І ви б на цьому прикладі говорили, Amnesty International або "Репортери без кордонів": "Ось, у нас ще один загиблий журналіст?" - розсудив Аваков на прес-конференції в Києві.
Міністр заявив, що така реакція з боку світової спільноти "дивує і шокує", однак громадська безпека здається Авакову важливіше.
Читайте також: Стала відома причина інсценування вбивства Бабченко
- Я думаю, що надалі українські спецслужби і правоохоронні органи будуть керуватися не громадською думкою, а тим, щоб на нашій території було спокійно і люди не піддавалися нападам, - підсумував він.
Нагадаємо, що увечері 29 травня українські власті заявили про замах на російського журналіста Аркадія Бабченко, що проживає в Києві. Повідомлялося, що він був убитий кількома пострілами в спину. На наступний день стало відомо, що замах і смерть Бабченко були інсценуванням. Виявилося, що росіянин живий, а спецоперація була спланована і реалізована за участю українських спецслужб.
Подібна провокація не була підтримана міжнародним співтовариством. Наприклад, в "Репортери без кордонів" назвали інсценування "патетичним трюком". Відкрито засудив цю ситуацію і представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.