Байден на Раді Нацбезпеки обговорив агресію РФ щодо України
У неділю, 23 січня, президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден як у віртуальному форматі, так і особисто зустрівся з членами з членами Ради з національної безпеки. На нараді обговорювалися агресивні дії Росії щодо України.
Агресивна політика Російської Федерації щодо України стала головною темою обговорення РНБ США під головуванням очільника Білого дому Джо Байдена. Про це повідомляють в Адміністрації американського президента.
У повідомленні наголошується, що учасники зустрічі поінформували Джо Байдена про російські військові операції на кордонах з Україною, обговорили зусилля щодо деескалації ситуації дипломатичними засобами, а також заходи стримування, які проводяться у тісній координації з союзниками та партнерами. Також зазначається, що у Вашингтоні вкотре підтвердили підтримку суверенітету та незалежності України, а також те, що Москву чекають суворі наслідки у разі повномасштабного вторгнення.
ASPI news інформувало, що Вашингтон досі сподівається на дипломатичне врегулювання кризи на російсько-українському кордоні. Проте Сполучені Штати діятимуть рішуче та нещадно у разі вторгнення РФ на територію України, заявила постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд. Також ми писали, що до Києва прибула перша частина додаткової військової допомоги від Сполучених Штатів, яка включає боєприпаси.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.