Байден прокоментував обмін ув’язненими з РФ
Під час процесу обміну ув’язненими у представників США не було жодної взаємодії безпосередньо з російським диктатором Володимиром Путіним. Про це заявив радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван.
"Була широка взаємодія з російськими посадовцями... Ці канали дуже чутливі і їх потрібно берегти саме з цієї причини, оскільки наявність цих чутливих каналів дозволяє нам отримувати такі результати", - сказав він.
Салліван додав, що президент США Джо Байден брав участь у переговорах щодо звільнення ув'язнених. "Президент сам особисто брав участь у дипломатичних перемовинах, які призвели до цього, включаючи численні розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, з іншими лідерами країн, які надали деяких росіян для обміну. Крайнім був телефонний дзвінок прем’єр-міністру Словенії вдень 21 липня, щоб узгодити остаточні домовленості, аби завершити цю угоду", - розкрив радник Байдена.
На брифінгу журналісти питали у Байдена, чи бажає він провести діалог з Путіним щодо обміну. "Мені не потрібно говорити з Путіним", - підкреслив американський лідер.
Байден зазначив, що угода, завдяки якій процес обміну ув’язнених став можливим, була "подвигом дипломатії та дружби". "Кілька країн допомогли це зробити. Вони на моє прохання долучилися до важких комплексних переговорів. І я особисто їм усім ще раз дякую", - сказав президент США.
Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Годжес підкреслив, що завершення війни та справжня перемога України можливі лише після деокупації Криму. Він зазначив, що півострів має критичне значення для безпеки Європи, а його повернення стане вирішальним моментом у війні проти Росії.
Експерти наголошують, що нинішній етап війни визначається не лише боями на фронті, а й технологічними інноваціями та ударами по глибині території Росії. Україна використовує дрони та далекобійні засоби, щоб виснажити противника, тоді як Кремль намагається компенсувати катастрофічні втрати новими хвилями мобілізації.
Згідно з даними британської розвідки, втрати російської армії на фронті сягають десятків тисяч військових щомісяця. Це перше офіційне підтвердження масштабів катастрофи для Кремля, який намагається компенсувати провали новими хвилями мобілізації.
Ексглава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що посилення атак на Київ є частиною російської стратегії залякування та внутрішньої пропаганди.
Колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель оцінила шанси на завершення війни в Україні, заявивши, що Москва не готова до справжньої дипломатії. Вона підкреслила, що лише глобальна солідарність і тиск на Росію можуть змусити її припинити агресію, адже нинішні дії Кремля свідчать про прагнення продовжувати війну.
Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на черговий транш у межах масштабної кредитної програми Євросоюзу. Президент підкреслив, що дата виплат уже узгоджена, а кошти мають забезпечити фінансову стійкість країни та підтримати економіку в умовах війни.
Прем’єр Нідерландів нагадав: війна проти України почалася не вчора, її коріння – в окупації Криму та збитті рейсу MH17. Він наголосив, що саме ці трагедії стали першими кроками агресії Кремля, яка нині переросла у масштабну війну проти всього українського народу.
У листі до лідерів Євросоюзу Володимир Зеленський заявив, що Київ не розглядає варіант «асоційованого членства» чи інших проміжних статусів. Президент підкреслив, що Україна вже довела свою роль як військовий та політичний актив Європи, і тому заслуговує на повноправне членство без компромісів.
У листі до президента США Дональда Трампа та членів Конгресу Володимир Зеленський описав нічну атаку 24 травня, коли Росія випустила понад 80 ракет різних типів і близько 600 дронів. Він підкреслив, що застосування нових балістичних ракет «Орешнік» є сигналом: Кремль не зупиниться самостійно, і лише рішуча підтримка союзників може змінити хід війни.
Володимир Зеленський заявив, що його лист до президента США Дональда Трампа та конгресменів є винятковим кроком, адже нині кожна пауза у Вашингтоні коштує Україні життів. Він підкреслив, що Америка повинна почути Україну, бо лише спільні дії здатні змусити Росію перейти від ракет до справжньої дипломатії.
Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Годжес підкреслив, що завершення війни та справжня перемога України можливі лише після деокупації Криму. Він зазначив, що півострів має критичне значення для безпеки Європи, а його повернення стане вирішальним моментом у війні проти Росії.
Експерти наголошують, що нинішній етап війни визначається не лише боями на фронті, а й технологічними інноваціями та ударами по глибині території Росії. Україна використовує дрони та далекобійні засоби, щоб виснажити противника, тоді як Кремль намагається компенсувати катастрофічні втрати новими хвилями мобілізації.
Згідно з даними британської розвідки, втрати російської армії на фронті сягають десятків тисяч військових щомісяця. Це перше офіційне підтвердження масштабів катастрофи для Кремля, який намагається компенсувати провали новими хвилями мобілізації.
Ексглава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що посилення атак на Київ є частиною російської стратегії залякування та внутрішньої пропаганди.