Байден визначився з кандидатурою на посаду посла США в Україні, – ЗМІ
Джо Байден обрав на посаду посла США в Україні Бріджит Брінк. Американський президент вважає, що досвідчений кадровий дипломат високого рангу допоможе вирішити ситуацію на кордонах.
Остаточне рішення наразі не ухвалено. Про це 7 грудня повідомляє видання Foreign Policy.
Брінк з 2019 року очолює американську дипмісію в Словаччині. З травня того ж року посада керівника диппредставництва в українській столиці залишається вакантною. Тривалий час американська влада не могла визначитися з кандидатурою, але цьому сприяла військова активність поблизу кордонів.
Попередній посол Марі Йованович була відкликана до Вашингтона. Вона отримала призначення в Україну у 2016 році ще при каденції Барака Обами. У травні 2019 року вона покинула посаду на особисту вимогу тодішнього американського лідера Дональда Трампа, який звинуватив її в нелояльності.
ASPI news повідомляло, США підтвердили право України самостійно вирішувати своє майбутнє з НАТО. ЄС та НАТО стали союзниками України в протидії гібридній агресії Росії.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.