Беруть на озброєння ідеологію СДПУ(о) Медведчука, – політолог про формування партії Разумкова у 2022 році
Спільне дослідження Центру Разумкова та Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Кучеріва показує, що ще нестворена партія колишнього голови Верховної Ради Дмитра Разумкова може набрати 10,5% голосів на парламентських виборах. Як відбуватиметься будівництво партії ексспікера, ASPI news пояснив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
"Наступний рік стане часом трансформації міжфракційного об'єднання "Розумна політика" Разумкова у повноцінну політичну партію. Можливо, у 2022-му році спочатку буде створений громадсько-політичний рух, який потім буде перетворений на партію. Паралельно МФО переросте у парламентську депутатську групу. Будуть створені партійні осередки на місцях. Можливо Разумков об'єднається з іншими політичними гравцями. Поки що ексспікер не планує таких злук. Проте, було б цікаво дізнатися, скільки до Разумкова приєднається членів колишньої партії "Основа" Сергія Тарути. Також помітно, що багато співробітників місцевих рад, які раніше засвітилися у лавах "Слуги народу", наразі опинилися радниками й помічниками нардепів, котрі приєдналися до "Розумної політики". Очевидно, що вони стануть основою майбутньої партії Разумкова на місцях. Зрозуміло, що Банкова намагатиметься торпедувати цей проєкт різними методами, зокрема, показати зв'язок Разумкова з Рінатом Ахметовим, Сергієм Тарутою та іншими олігархами. В цій ситуації ексспікер вже окреслює певні нюанси своєї ідеології. Він говорить про національного виробника, про українську буржуазію. Це – відома риторика, яка була притаманна свого часу СДПУ(о) Віктора Медведчука", – підсумував Кулик.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.