Блінкен та Лавров серйозно посперечалися з приводу України
У Стокгольмі під час засідання міністерської ради ОБСЄ відбулася напружена суперечка між державним секретарем США Ентоні Блінкеном та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Вони обговорювали Україну.
Державний секретар Сполучених Штатів Америки Джо Байден вступив у гарячу дискусію з очільником зовнішньополітичного відомства країни-агресора Сергієм Лавровим. Про це інформує видання Bloomberg з посиланням на власні джерела.
За словами джерел, знайомих із ходом обговорення, Блінкен та Лавров "гаряче обмінялися думками" на тему України. Суперечка відбулася 1 грудня під час неформальної вечері, на якій були присутні члени Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ. Лавров заявив, що з погляду Росії, події в Україні у 2014 році є "державним переворотом". При цьому російський дипломат звинуватив НАТО та Євросоюз у тому, що вони "пригнічують інакодумство та загрожують Російській Федерації". Блінкен у відповідь на це заявив, що "сили, лояльні тодішньому президенту Віктору Януковичу, обстріляли мирних демонстрантів у Києві та вбили понад 100 людей». Після цього, нагадав держсекретар, Янукович утік до Росії.
ASPI news повідомляло, що раніше міністр закордонних справ країни-агресора Сергій Лавров заявив, що Київ став більш агресивним стосовно Мінських домовленостей, щодо Російської Федерації та у спробах спровокувати Захід на підтримку "войовничих устремлінь". Нагадаємо, у МЗС України оголосили подробиці перемовин із НАТО щодо стримування агресії Росії та протидії її подальшому наступу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.