Блінкен та Лавров серйозно посперечалися з приводу України
У Стокгольмі під час засідання міністерської ради ОБСЄ відбулася напружена суперечка між державним секретарем США Ентоні Блінкеном та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Вони обговорювали Україну.
Державний секретар Сполучених Штатів Америки Джо Байден вступив у гарячу дискусію з очільником зовнішньополітичного відомства країни-агресора Сергієм Лавровим. Про це інформує видання Bloomberg з посиланням на власні джерела.
За словами джерел, знайомих із ходом обговорення, Блінкен та Лавров "гаряче обмінялися думками" на тему України. Суперечка відбулася 1 грудня під час неформальної вечері, на якій були присутні члени Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ. Лавров заявив, що з погляду Росії, події в Україні у 2014 році є "державним переворотом". При цьому російський дипломат звинуватив НАТО та Євросоюз у тому, що вони "пригнічують інакодумство та загрожують Російській Федерації". Блінкен у відповідь на це заявив, що "сили, лояльні тодішньому президенту Віктору Януковичу, обстріляли мирних демонстрантів у Києві та вбили понад 100 людей». Після цього, нагадав держсекретар, Янукович утік до Росії.
ASPI news повідомляло, що раніше міністр закордонних справ країни-агресора Сергій Лавров заявив, що Київ став більш агресивним стосовно Мінських домовленостей, щодо Російської Федерації та у спробах спровокувати Захід на підтримку "войовничих устремлінь". Нагадаємо, у МЗС України оголосили подробиці перемовин із НАТО щодо стримування агресії Росії та протидії її подальшому наступу.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, з яким визначив перші пріоритети Міністерства оборони, серед них - захист неба, питання забезпечення фронту та системні рішення щодо проблем із ТЦК.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.
13 січня Верховна Рада відправила у відставку голову Служби безпеки України Василя Малюка. "За" проголосували 235 народних депутатів.
Російські окупанти планували вийти до Одеси, щоб повністю відрізати Україну від Чорного моря. Також мали намір захопити решту територій Донецької, Луганської та Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, а Але ЗСУ зірвали ці плани.
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, з яким визначив перші пріоритети Міністерства оборони, серед них - захист неба, питання забезпечення фронту та системні рішення щодо проблем із ТЦК.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.