Богдан підтвердив переїзд АП й озвучив плани щодо старої будівлі (ВІДЕО)
Команда президента Володимира Зеленського підтвердила готовність перенести Адміністрацію президента з вул. Банкової.
Про це повідомив глава АП Андрій Богдан на телеканалі "Україна".
"Ми плануємо переїзд в інше приміщення, і там будуть скляні стіни, open space, робочі групи, буде відкрита для спілкування територія, куди зможе зайти простий українець, в яку-небудь частину, і побачити, що там не якісь небожителі, а прості українські громадяни, яких народ взяв на роботу, тимчасово", — зазначив він.
У той же час стару будівлю на Банковій хочуть або продати, або зробити з неї Музей державності України.
Раніше повідомлялось, що заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе пропонує реанімувати проект "Київ-Сіті", який передбачає створення ділового кварталу поза центром міста.
Посадовець повідомив заявив, що новий бізнес-центр слід побудувати на місці промзони на Теличці.
"Ще з 2003 року в мене є ідея створити на місці Телички так званий “Київ-Сіті”, на кшталт міста хмарочосів за окружною в Парижі. Там близько 100 гектарів. Перенести туди один мільйон квадратних метрів адміністративних приміщень. Зробити так званий урядовий і діловий квартал, а вивільнені приміщення в центрі Києва продати, наприклад, під готелі, культурні центри, можливо, житло", – заявив Парцхаладзе.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.