Чи може інтерв'ю Гордона з Гіркіним бути доказом у Гаазькому трибуналі, - пояснення адвоката
Після скандального інтерв'ю 11 травня з колишньою "прокуроркою" анексованого Росією Криму Наталією Поклонською, український журналіст Дмитро Гордон 18 травня опублікував інтерв'ю з ексміністром оборони самопроголошеної "Донецької народної республіки" Ігорем Гіркіним - Стрєлковим. Чи є оприлюднені відео доказами при розгляді в суді, ASPI news розповів адвокат компанії Barristers.
Український журналіст Дмитро Гордон після скандалу через інтерв'ю з "прокуроркою" Криму Наталією Поклонською 18 травня оприлюднив інтерв'ю на своєму YouTube-каналі з полковником ФСБ і колишнім командиром бойовиків на Донбасі Ігорем Гіркіним - Стрєлковим. Після прямого ефіру радикали С14 на чолі з Євгеном Карасем і активісти Нацкорпусу прийшли під офіс видання "Гордон" у Києві і звинуватили журналіста в "зраді". У відповідь на акцію протесту Гордон записав відеозвернення до всіх українців, в якому повідомив, що працював у співпраці з СБУ з метою зібрати додаткові докази про держзраду, про анексію Криму і про вбивства на Донбасі. Гордон підкреслив, що відповідні відеоматеріали вже знаходяться в Міжнародному кримінальному суді ООН у Гаазі. Однак, Служба безпеки України офіційно прокоментувала, що це була особиста ініціатива журналіста.
Які можуть бути юридичні наслідки заяви журналіста? Чи має це інтерв'ю юридичну силу, і чи може суд у Гаазі прийняти флешки з матеріалами як докази у справі про анексію Криму і розв'язування кривавої війни на Донбасі? На ці питання відповів ASPI news адвокат компанії Barristers Кирило Іорданов.
"Що стосується безпосередньо інтерв'ю, то, перш за все, виникає питання - навіщо? Інтерв'ю зазвичай беруть у людей, які цікаві, чия думка заслуговує на увагу. Поклонська і Гіркін - особистості для України негативні, вони викликають негативні емоції у українців. Їхня думка про ті чи інші питання або їх справи навряд чи можуть бути цікавими.
Що стосується співпраці з СБУ, то перш, ніж записувати такі інтерв'ю, Гордон, як людина розумна і досвідчена, попередив відомство. У свою чергу СБУ, швидше за все, просто взяла до відома його повідомлення і не заперечувала.
Щодо відео на флешці, воно може послужити доказом при розгляді справи в суді. Все, що наговорили Поклонська і Гіркін, було висловлено привселюдно, тобто інформація не була взята якимось нелегальним шляхом. Отже, ця інформація може бути прийнята до уваги при розгляді тих чи інших питань судом. Однак для доказів злочинів отриманої в інтерв'ю інформації недостатньо. Вона може бути корисна тільки в поєднанні з більш серйозними доказами військових злочинів у ЛДНР і Криму".
Як повідомляло ASPI news, уповноважений України у справі про катастрофу рейсу МН17 Євген Єнін прокоментував скандальне інтерв'ю терориста Гіркіна. Нагадаємо, що російський фінансист і блогер Слава Рабінович припустив, що інтерв'ю Дмитра Гордона з Ігорем Стрєлковим могло бути погоджено з Кремлем.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.