Cьогодні ВР розгляне призначення нового глави Нацбанку
Про це стало відомо з порядку денного, опублікованій на сайті Ради.
Першим питанням стоїть розгляд у повторному другому читанні законопроекту №4670 "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
Після цього Рада розгляне питання надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народного депутата Євгена Бакуліна (фракція "Опозиційний блок") і знову спробує прийняти порядок денний сесії.
До порядку денного внесені і кадрові питання - про призначення членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, звільнення голови Нацбанку Валерія Гонтаревої і призначення нового голови НБУ.
Крім того, Рада планує розглянути законопроект №7180 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками", №7322 - "Про дипломатичну службу" в другому читанні, №4591 - про заснування бізнес-омбудсмена.
Як повідомляє Укринформ, за результатами проведених заходів повторного конкурсу з призначенням нового складу Рахункової палати, комітет з питань бюджету рекомендував на посади членів Рахункової палати 23 кандидатів, зокрема, народних депутатів Валерія Пацкана (фракція БПП) і Руслана Лук'янчука (фракція "Народний фронт ").
У той же час, на посаду Омбудсмена претендують народні депутати Людмила Денисова (НФ), Сергій Алексєєв (БПП) і адвокат Андрій Мамалига ( "Радикальна партія Олега Ляшка").
14 березня Верховна Рада прийняла закон, який передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації.
14 березня в сесійній залі Верховної Ради сталася перепалка за участю народних депутатів України від "Народного фронту" "Опозиційного блоку" Юрія Берези і Олександра Вілкула.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.