COVID-19 тут ні до чого, – експерт пояснив, навіщо "Слугам народу" знадобилося онлайн-голосування у парламенті
Голова депутатської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія розповів, що ініціатива про можливість онлайн голосування, дозволить нардепам хворим на коронавірус брати участь у роботі Верховної Ради. Про справжні причини цієї ініціативи ASPI news розповів політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
"Пригадуєте, у січні 2000 року на "виїзному" засіданні Верховної Ради в Українському домі нардепи проголосували за відкликання тодішнього спікера парламенту Олександра Ткаченка. Тоді відбувся гучний політичний скандал, а третього президента Леоніда Кучму та віцеспікера ВРУ Віктора Медведчука звинуватили в "ламанні парламенту через коліно". Саме у той період було звернення до Конституційного суду, який постановив, що усі голосування мають відбуватися у приміщенні пленарних засідань. Тому намагання запровадити онлайн-голосування нардепів не є конституційним", – зазначив експерт.
Фахівець вважає, що "слуги" повернулися до цього питання вдруге з вересня минулого року, насамперед через його політичну складову. Нардеп VIII скликання нагадав про провальні результати голосування за важливі для Банкової законопроєкти на останній сесії Верховної Ради.
"Йдеться навіть не про сумнівну дисципліну всередині монобільшості. Перестали давати необхідну кількість голосів депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє". Ці групи складаються з мажоритарників, як правило, заможних людей, котрі не часто з'являються у сесійній залі. Бізнес та приватні інтереси не сприяють відвідуванням парламенту. Рішення про онлайн дозволить цим людям голосувати дистанційно й COVID-19 тут ні до чого. З коронавірусом ми живемо вже два роки. За цей час були епідемії й сильніші. Наразі "слуги" пропонують дозволити голосувати онлайн за наявності лікарняного. Втім, не секрет, що у нас будь-яку довідку можна оформити без проблем, особливо нардепам. Тому головною причиною появи цього законопроєкту є те, що монобільшості по факту вже давно не має. Тому Офіс президента намагається задіяти усі можливі інструменти, щоб мати доступ до кожного голосу", – підсумував Черненко.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.