ЦВК оприлюднило останні цифри зареєстрованих кандидатів
Центральна виборча комісія України на засіданні у п'ятницю зареєструвала 184 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах, а також 139 кандидатів, внесених до списків політичних партій у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Крім того, комісія зареєструвала одного кандидата, висунутого партією "Наш край", в одномандатному виборчому окрузі №58.
Загалом станом на 21 червня в одномандатних виборчих округах зареєстровано 1076 кандидатів у народні депутати України: тих, хто балотується в порядку самовисування - 927, висунутих політичними партіями - 149.
Також у п'ятницю ЦВК зареєструвала 139 кандидатів у народні депутати, внесених до виборчих списків політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі: 63 - від політичної партії "Українська стратегія Гройсмана"; 76 - від партії "Сила і честь".
Отже, загалом станом на 21 червня ЦВК зареєструвала 1160 кандидатів у народні депутати України, внесених до виборчих списків восьми політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Цього самого дня комісія визнала Запорожця і Мельник, які відмовилися від балотування кандидатами в народні депутати України в округах №105 та №106 відповідно, оскільки вони подали до ЦВК заяви про відкликання своїх заяв про самовисування в зазначених округах.
ЦВК відмовила в реєстрації п'ятьом кандидатам у народні депутати України, висунутим у порядку самовисування в одномандатних виборчих округах: І.Балоги - в окрузі №70, В.Довгого - в окрузі №102, А.Мармуляк - в окрузі №116, А.Лопушанського - в окрузі №125, Германа - в окрузі №203.
Раніше повідомлялось, що до Центральної виборчої комісії надходять звернення від кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах щодо неможливості відкриття поточних рахунків їх виборчих фондів.
За її словами, фінансові установи пояснюють неможливість відкриття рахунків для виборчих фондів мажоритарників тим, що в них немає інструкцій від ЦВК чи НБУ.
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.