ЦВК відмовила Онищенку і Шарію в реєстрації для участі у позачергових виборах
Народний депутат Олександр Онищенко не зміг домогтися реєстрації в Центральній виборчій комісії (ЦВК) для участі у позачергових виборах до Верховної Ради.
Як відомо, Онищенко збирався балотуватися по мажоритарному округу, однак через недотримання вимоги закону про проживання в Україні протягом останніх 5 років в реєстрації ЦВК відмовила йому, повідомила Громадянська мережа "ОПОРА".
"Скандальний депутат-утікач Олександр Онищенко зібрався в народні депутати, але ЦВК вже вдруге йому відмовляє в реєстрації. І все тому, що протягом останніх 5 років він не проживав в Україні. ЦВК навіть подала апеляцію на рішення Шостого апеляційного суду, який зобов'язав комісію зареєструвати нардепа-втікача. І сьогодні, 24 червня, на засіданні ЦВК було повторно відмовлено Олександру Онищенко в реєстрації. Рішення прийнято одноголосно", - йдеться в повідомленні на офіційній сторінці "ОПОРИ" в соцмережі Фейсбук.
Крім того, як передає Громадянська мережа "ОПОРА", ЦВК відмовила в реєстрації кандидатом у народні депутати на вибори до Верховної Ради блогеру Анатолію Шарію, який був № 1 у списку політсили "партія Шарія".
Раніше повідомлялося, що Центральна виборча комісія подала апеляційну скаргу на рішення шостого апеляційного адміністративного суду, яким ЦВК зобов'язали зареєструвати депутата-втікача Олександра Онищенка кандидатом у депутати.
Про це повідомила прес-служба ЦВК.
"ЦВК не погоджується з прийнятим судовим рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим і винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Також Комісія вважає, що викладені в рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи", - наголошується в повідомленні.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.