ЦВК відмовила Онищенку і Шарію в реєстрації для участі у позачергових виборах
Народний депутат Олександр Онищенко не зміг домогтися реєстрації в Центральній виборчій комісії (ЦВК) для участі у позачергових виборах до Верховної Ради.
Як відомо, Онищенко збирався балотуватися по мажоритарному округу, однак через недотримання вимоги закону про проживання в Україні протягом останніх 5 років в реєстрації ЦВК відмовила йому, повідомила Громадянська мережа "ОПОРА".
"Скандальний депутат-утікач Олександр Онищенко зібрався в народні депутати, але ЦВК вже вдруге йому відмовляє в реєстрації. І все тому, що протягом останніх 5 років він не проживав в Україні. ЦВК навіть подала апеляцію на рішення Шостого апеляційного суду, який зобов'язав комісію зареєструвати нардепа-втікача. І сьогодні, 24 червня, на засіданні ЦВК було повторно відмовлено Олександру Онищенко в реєстрації. Рішення прийнято одноголосно", - йдеться в повідомленні на офіційній сторінці "ОПОРИ" в соцмережі Фейсбук.
Крім того, як передає Громадянська мережа "ОПОРА", ЦВК відмовила в реєстрації кандидатом у народні депутати на вибори до Верховної Ради блогеру Анатолію Шарію, який був № 1 у списку політсили "партія Шарія".
Раніше повідомлялося, що Центральна виборча комісія подала апеляційну скаргу на рішення шостого апеляційного адміністративного суду, яким ЦВК зобов'язали зареєструвати депутата-втікача Олександра Онищенка кандидатом у депутати.
Про це повідомила прес-служба ЦВК.
"ЦВК не погоджується з прийнятим судовим рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим і винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Також Комісія вважає, що викладені в рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи", - наголошується в повідомленні.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.