ДБР має вилучити з Офісу президента документи щодо інциденту в Керченській протоці
Печерський райсуд Києва своєю постановою надав дозвіл слідчим ДБР вилучити документи, які становлять державну таємницю, з Офісу президента.
Документи стосуються проходження українських кораблів у Керченській протоці в 2018 році, йдеться у відповідній постанові, розміщеній на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Зазначається, що ДБР звернулося до суду через відмову Офісу президента надати витребувані документи добровільно.
"Надати слідчому третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР... тимчасовий доступ до речей, з можливістю вилучення їх копій (виїмки), які знаходяться у володінні Офісу Президента України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 11, в тому числі до документів із грифом "для службового користування" та документів, що становлять державну таємницю, а саме: Указу Президента України "Про рішення РНБО від 12.10.2018 "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовських морях і Керченській протоці" від 12.10.2018 № 320/2018 з візами та додатками; Указу Президента України "Про рішення РНБО від 26.11.2018 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення суверенітету і незалежності та введення воєнного стану в Україні" № 390/2018 від 26.11.2018 з візами та додатками; Указу Президента України № 392/2018 від 26.11.2018 з додатками; Указу Президента України № 393/2018 від 26.11.2018 "Про введення воєнного стану в України", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ВМС ЗС України повідомили, що прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських кораблів, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, внаслідок чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження, а також втрачено рятувальний пліт. ВМС ЗСУ підкреслюють, що про намір здійснити перехід попереджали заздалегідь і діяли в рамках міжнародного права.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.