ДБР має вилучити з Офісу президента документи щодо інциденту в Керченській протоці
Печерський райсуд Києва своєю постановою надав дозвіл слідчим ДБР вилучити документи, які становлять державну таємницю, з Офісу президента.
Документи стосуються проходження українських кораблів у Керченській протоці в 2018 році, йдеться у відповідній постанові, розміщеній на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Зазначається, що ДБР звернулося до суду через відмову Офісу президента надати витребувані документи добровільно.
"Надати слідчому третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР... тимчасовий доступ до речей, з можливістю вилучення їх копій (виїмки), які знаходяться у володінні Офісу Президента України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 11, в тому числі до документів із грифом "для службового користування" та документів, що становлять державну таємницю, а саме: Указу Президента України "Про рішення РНБО від 12.10.2018 "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовських морях і Керченській протоці" від 12.10.2018 № 320/2018 з візами та додатками; Указу Президента України "Про рішення РНБО від 26.11.2018 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення суверенітету і незалежності та введення воєнного стану в Україні" № 390/2018 від 26.11.2018 з візами та додатками; Указу Президента України № 392/2018 від 26.11.2018 з додатками; Указу Президента України № 393/2018 від 26.11.2018 "Про введення воєнного стану в України", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ВМС ЗС України повідомили, що прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських кораблів, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, внаслідок чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження, а також втрачено рятувальний пліт. ВМС ЗСУ підкреслюють, що про намір здійснити перехід попереджали заздалегідь і діяли в рамках міжнародного права.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.