ДБР має вилучити з Офісу президента документи щодо інциденту в Керченській протоці
Печерський райсуд Києва своєю постановою надав дозвіл слідчим ДБР вилучити документи, які становлять державну таємницю, з Офісу президента.
Документи стосуються проходження українських кораблів у Керченській протоці в 2018 році, йдеться у відповідній постанові, розміщеній на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Зазначається, що ДБР звернулося до суду через відмову Офісу президента надати витребувані документи добровільно.
"Надати слідчому третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР... тимчасовий доступ до речей, з можливістю вилучення їх копій (виїмки), які знаходяться у володінні Офісу Президента України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 11, в тому числі до документів із грифом "для службового користування" та документів, що становлять державну таємницю, а саме: Указу Президента України "Про рішення РНБО від 12.10.2018 "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовських морях і Керченській протоці" від 12.10.2018 № 320/2018 з візами та додатками; Указу Президента України "Про рішення РНБО від 26.11.2018 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення суверенітету і незалежності та введення воєнного стану в Україні" № 390/2018 від 26.11.2018 з візами та додатками; Указу Президента України № 392/2018 від 26.11.2018 з додатками; Указу Президента України № 393/2018 від 26.11.2018 "Про введення воєнного стану в України", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ВМС ЗС України повідомили, що прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських кораблів, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, внаслідок чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження, а також втрачено рятувальний пліт. ВМС ЗСУ підкреслюють, що про намір здійснити перехід попереджали заздалегідь і діяли в рамках міжнародного права.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на чергові заяви представників Кремля про нібито успіхи Росії у війні, назвавши такі твердження спробою видати бажане за дійсне. Українські дипломати підкреслили, що реальність на полі бою та міжнародна підтримка України суперечать російським заявам про “перемогу”.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що країна проходить через “складний етап”, однак спробував представити нинішню кризову ситуацію як випробування, яке нібито має посилити державу.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.