ДБР має вилучити з Офісу президента документи щодо інциденту в Керченській протоці
Печерський райсуд Києва своєю постановою надав дозвіл слідчим ДБР вилучити документи, які становлять державну таємницю, з Офісу президента.
Документи стосуються проходження українських кораблів у Керченській протоці в 2018 році, йдеться у відповідній постанові, розміщеній на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Зазначається, що ДБР звернулося до суду через відмову Офісу президента надати витребувані документи добровільно.
"Надати слідчому третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань ДБР... тимчасовий доступ до речей, з можливістю вилучення їх копій (виїмки), які знаходяться у володінні Офісу Президента України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 11, в тому числі до документів із грифом "для службового користування" та документів, що становлять державну таємницю, а саме: Указу Президента України "Про рішення РНБО від 12.10.2018 "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовських морях і Керченській протоці" від 12.10.2018 № 320/2018 з візами та додатками; Указу Президента України "Про рішення РНБО від 26.11.2018 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення суверенітету і незалежності та введення воєнного стану в Україні" № 390/2018 від 26.11.2018 з візами та додатками; Указу Президента України № 392/2018 від 26.11.2018 з додатками; Указу Президента України № 393/2018 від 26.11.2018 "Про введення воєнного стану в України", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ВМС ЗС України повідомили, що прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських кораблів, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, внаслідок чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження, а також втрачено рятувальний пліт. ВМС ЗСУ підкреслюють, що про намір здійснити перехід попереджали заздалегідь і діяли в рамках міжнародного права.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.