ДБР відмовляється розслідувати факти переговорів депутатів Слуги народу з керівництвом криворізької поліції
Державне бюро розслідувань не знаходить складу злочину в аудіозаписах, які зафіксували розмову народних депутатів фракції "Слуга народу" з начальником поліції Кривого Рогу.
За інформацією народного депутата Антона Полякова, ГБР відмовилося відкривати кримінальне провадження за його заявою про можливу корупційну змову між депутатами і криворізької поліцією.
"Правоохоронні органи дана історія не зацікавила. Об'єктивних даних, бачте, немає. Слова нардепів "за нами НАБУ, ДБР і навіть президент" тільки підтвердилися", - пише він у своєму Телеграм-каналі.
У відповіді ГБР зазначено: "У заяві не викладено об'єктивні дані, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. На даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань".

Раніше ЗМІ опублікували аудіозапис розмови між нинішнім начальником поліції Кривого Рогу Сергієм Лукашовим і депутатами від "Слуги народу", серед яких були ідентифіковані Юрій Корявченков, Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов, Юрій Кисіль, Олена Криворучкіна і В'ячеслав Медяник.
На записах чути, як учасники зустрічі обговорюють контроль над кримінальними провадженнями, ринок металобрухту і підтримку ініціатив місцевої поліції з боку керівництва в Києві.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.