Деградація Чорноморського флоту Російської Федерації
Активна співпраця України з НАТО лякає і насторожує офіційну Москву. І цьому є дуже просте пояснення.
За даними Міноборони Росії, після 2014 року контингент Чорноморського флоту в Севастополі збільшився, але нові бойові кораблі надходять на озброєння рідко, а старі себе зжили. Простими словами, збільшення бойової потужності російського флоту не спостерігається.
Несвоєчасне здавання в експлуатацію проєктів, часто із затримками на роки, стало звичайним явищем для російського ВПК, який страждає як від якості, так і від потенційних можливостей технологічних процесів в галузі. Хоча росіяни всіляко приховують немічний стан своїх виробничих потужностей, адже цілий ряд проєктів для "не маючого аналогів у світі" флоту був зміщений "вправо".
Так, Зеленодольський завод імені Горького не зможе навіть у 2020-му році повністю закрити замовлення ВМФ на 5 малих ракетних кораблів проєкту 22800 типу "Каракурт". В першу чергу, це викликано неясною ситуацією із серійним виробництвом двигунів М507, якого, в принципі, досі немає і, навряд чи, воно буде впроваджено раніше 2022 року.
Саме ці малі ракетні кораблі повинні були замінити російські фрегати проєкту 11356, будівництво яких для потреб ВМФ РФ стало неможливим після припинення поставок до Росії українських силових установок. У свою чергу, виробництво агрегатів для "Каракурта" Росії так і не вдалося освоїти досить швидко, і, скажімо так, вона до цих пір його освоює.
Крім того, Зеленодольський завод імені Горького не встигає вчасно здати кабельні судна проєкту 15310 "Свіяга" і "Вятка", отримання першого з яких в ВМФ очікували у 2018-му, а другого у 2019-му, потім у 2020-му і 2021-му роках, а тепер уже у 2021-му і 2022-му відповідно. Однією з причин затримок є санкційна перешкода, що заважає заводу отримати обладнання, в тому числі і такого, що забезпечує укладання кабелю.
До слова, на Північному флоті ВМФ РФ з 2016 року не функціонує стаціонарний комплекс освітлення підводної установки МГК-608М, який відстежує переміщення іноземних підводних човнів і забезпечує захист об'єктів берегової інфраструктури від диверсій і несподіваного проникнення. Пошкоджений риболовецьким тралом кабель дотепер не можуть замінити.
Водночас, заступник головкому ВМФ з озброєння, віце-адмірал Ігор Мухаметшин заявив російським ЗМІ, що ВМФ РФ потребує мінімум трьох нових кабелеукладачів. Але, що перший, що другий, а третього поки немає й зовсім, флот отримає не раніше кінця 2021-го... Якщо, звичайно, взагалі отримає.
А в цей час в Україні... У Чорне море зайшов есмінець USS "Laboon" (DDG 58) 6-го флоту США. Як зазначила прес-служба 6-го флоту у своєму Twitter, "корабель здійснює похід на північ, в Чорне море, для проведення операцій із забезпечення морської безпеки в регіоні".
За даними навігаційного порталу Marinetraffic, компанію есмінцю "Laboon" незабаром складуть британський есмінець "Defender" та голландський фрегат протиповітряної оборони "Evertsen".
"Laboon" - це есмінець класу "Арлі Берк", введений в дію в 1995 році. Він озброєний двома пусковими установками "Іджіс". Вони несуть до 56 крилатих ракет "Томагавк", які оснащуються ядерними боєголовками. Екіпаж налічує 337 осіб. Також на борту знаходиться вертоліт SH-60 Sea Hawk. Есмінець "Laboon" знаходиться в постійному контакті з головним кораблем 6-го флоту - авіаносцем Dwight Eisenhower ("Дуайт Ейзенхауер").

Ракетний есмінець "Defender" також входить до складу авіаційно-ударної групи (АУГ) на чолі з авіаносцем HMS "Queen Elizabeth" (R08) британського королівського флоту. Авіаційне крило на ньому становлять винищувачі п'ятого покоління F-35B.

Захід в Чорне море бойових кораблів країн НАТО дуже стривожив росіян, які не можуть конкурувати своїми військово-морськими силами з представленими сучасними зразками військово-морської техніки країн НАТО.

І росіяни бояться не тільки походу декількох кораблів країн НАТО в Чорне море і морських навчань Україна-НАТО, а власної військово-морської НЕМІЧІ.
Російський правитель Володимир Путін може розраховувати на масштабний перегляд безпеки Європи. Bild оприлюднило деталі одного з планів Москви щодо України та НАТО.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив про прогрес у переговорах із Росією. Він підтвердив, що до наступного раунду консультацій планують залучити європейських представників.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив про прогрес у переговорах із Росією. Він підтвердив, що до наступного раунду консультацій планують залучити європейських представників.
Американська адміністрація розраховує розширити формат переговорів щодо завершення російсько-української війни, залучивши до них представників європейських країн. Про такі плани після зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним у Москві повідомили спеціальні посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
За словами Віткоффа, під час переговорів вдалося досягти певного прогресу, а також домовитися про проведення наступної зустрічі. Він наголосив, що відновлення тристороннього переговорного формату за участю України, США та Росії стало одним із важливих результатів дипломатичних зусиль.
«Ніхто не думав, що ми відновимо тристоронні переговори. Але ми їх відновили. Ми призначили нову зустріч», – заявив американський посланець перед відльотом із Москви.
Європа може стати повноцінним учасником переговорівВіткофф підтвердив, що американська сторона розраховує на участь європейських представників у наступному раунді консультацій щодо завершення війни. Він пояснив, що європейські держави є партнерами Вашингтона, а їхня присутність має важливе значення для майбутніх домовленостей.
«Вони наші партнери, і їхня участь дуже важлива», – сказав спецпосланець Дональда Трампа.
Своєю чергою, Джаред Кушнер зазначив, що під час зустрічі з Путіним сторони провели ґрунтовне обговорення широкого кола питань. На його думку, напрацьовані теми можуть стати основою для подальших багатосторонніх переговорів.
Кушнер також висловив переконання, що європейські країни зацікавлені в реальному завершенні війни та встановленні тривалого миру. Таким чином, Вашингтон демонструє готовність розширити дипломатичний процес за межі попереднього формату консультацій.
Американські посланці вирушать до ЗеленськогоПісля переговорів у російській столиці Віткофф і Кушнер мають вирушити до Дубліна, де запланована їхня зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Американські представники повинні поінформувати українського лідера про результати розмови з Путіним та обговорити подальші кроки дипломатичного процесу.
Зустріч із Зеленським відбувається на тлі спроб Вашингтона досягти прогресу після попереднього раунду тристоронніх переговорів в Абу-Дабі. Тоді консультації України, США та Росії завершилися без суттєвого прориву, хоча сторони домовилися продовжувати діалог.
Москва просуває власне бачення безпеки ЄвропиПаралельно з переговорами щодо України Росія намагається порушити питання нової архітектури безпеки на європейському континенті. Раніше ЗМІ повідомляли, що Сполучені Штати звернулися до Москви з проханням підготувати нові пропозиції щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою.
Очікується, що російська сторона має запропонувати конкретні кроки для зниження напруженості у відносинах із європейськими державами. Водночас у Міністерстві закордонних справ РФ уже висловлювали ідею укладення угод про ненапад із країнами-членами НАТО.
Отже, наступний етап переговорів може стосуватися не лише припинення війни проти України, а й ширшого переосмислення системи європейської безпеки. Водночас конкретні умови можливих домовленостей та склад учасників наступної зустрічі поки остаточно не визначені.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що США більше не підтримують Україну. Європа фактично взяла на себе забезпечення українського спротиву.
Президент України Володимир Зеленський допустив проведення наступного раунду переговорів в ОАЕ або Швейцарії. Він закликав сторони не затягувати дипломатичний процес.
Радник президента України Дмитро Литвин попередив про можливий військовий задум Кремля. Росія може використати гуманітарну операцію для ротації своїх підрозділів.
Американське видання The Wall Street Journal описало стратегію Володимира Путіна у війні проти України. Кремль розраховує на руйнування української економіки та перемогу проросійських сил у Європі.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив про домовленість провести новий раунд тристоронніх переговорів. До нього планують залучити європейські країни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що майбутня безпека Європи залежатиме від завершення війни. Україна вже стала оборонною лінією континенту.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує реакції Кремля на кілька пропозицій щодо перемир’я. Відповіді мають передати посланці Трампа після зустрічі з Путіним.
Російський правитель Володимир Путін може розраховувати на масштабний перегляд безпеки Європи. Bild оприлюднило деталі одного з планів Москви щодо України та НАТО.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив про прогрес у переговорах із Росією. Він підтвердив, що до наступного раунду консультацій планують залучити європейських представників.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив про прогрес у переговорах із Росією. Він підтвердив, що до наступного раунду консультацій планують залучити європейських представників.
Американська адміністрація розраховує розширити формат переговорів щодо завершення російсько-української війни, залучивши до них представників європейських країн. Про такі плани після зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним у Москві повідомили спеціальні посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
За словами Віткоффа, під час переговорів вдалося досягти певного прогресу, а також домовитися про проведення наступної зустрічі. Він наголосив, що відновлення тристороннього переговорного формату за участю України, США та Росії стало одним із важливих результатів дипломатичних зусиль.
«Ніхто не думав, що ми відновимо тристоронні переговори. Але ми їх відновили. Ми призначили нову зустріч», – заявив американський посланець перед відльотом із Москви.
Європа може стати повноцінним учасником переговорівВіткофф підтвердив, що американська сторона розраховує на участь європейських представників у наступному раунді консультацій щодо завершення війни. Він пояснив, що європейські держави є партнерами Вашингтона, а їхня присутність має важливе значення для майбутніх домовленостей.
«Вони наші партнери, і їхня участь дуже важлива», – сказав спецпосланець Дональда Трампа.
Своєю чергою, Джаред Кушнер зазначив, що під час зустрічі з Путіним сторони провели ґрунтовне обговорення широкого кола питань. На його думку, напрацьовані теми можуть стати основою для подальших багатосторонніх переговорів.
Кушнер також висловив переконання, що європейські країни зацікавлені в реальному завершенні війни та встановленні тривалого миру. Таким чином, Вашингтон демонструє готовність розширити дипломатичний процес за межі попереднього формату консультацій.
Американські посланці вирушать до ЗеленськогоПісля переговорів у російській столиці Віткофф і Кушнер мають вирушити до Дубліна, де запланована їхня зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Американські представники повинні поінформувати українського лідера про результати розмови з Путіним та обговорити подальші кроки дипломатичного процесу.
Зустріч із Зеленським відбувається на тлі спроб Вашингтона досягти прогресу після попереднього раунду тристоронніх переговорів в Абу-Дабі. Тоді консультації України, США та Росії завершилися без суттєвого прориву, хоча сторони домовилися продовжувати діалог.
Москва просуває власне бачення безпеки ЄвропиПаралельно з переговорами щодо України Росія намагається порушити питання нової архітектури безпеки на європейському континенті. Раніше ЗМІ повідомляли, що Сполучені Штати звернулися до Москви з проханням підготувати нові пропозиції щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою.
Очікується, що російська сторона має запропонувати конкретні кроки для зниження напруженості у відносинах із європейськими державами. Водночас у Міністерстві закордонних справ РФ уже висловлювали ідею укладення угод про ненапад із країнами-членами НАТО.
Отже, наступний етап переговорів може стосуватися не лише припинення війни проти України, а й ширшого переосмислення системи європейської безпеки. Водночас конкретні умови можливих домовленостей та склад учасників наступної зустрічі поки остаточно не визначені.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що США більше не підтримують Україну. Європа фактично взяла на себе забезпечення українського спротиву.