Демократи відклали висунення Байдена кандидатом у президенти США
Національний комітет Демократичної партії США вирішив на тиждень відкласти висунення президента Джозефа Байдена у кандидати на пост глави держави.
Лідери демократів у Сенаті - Чак Шумер - та у Палаті представників - Хакім Джеффріс, підштовхнули партію відкласти початок процесу висунення. Конгресмен із Каліфорнії Джаред Хаффман, який організував своїх колег-демократів для тиску на партію з метою відкласти процес висунення кандидатів, назвав нові терміни "позитивним кроком", але сказав, що вони навряд чи розвіють побоювання щодо політичної життєздатності Байдена.
Зазначається, що партійні лідери оголосили, що віртуальне голосування за кандидатів на посаду президента відбудеться в перший тиждень серпня, що стало поступкою демократам, які протестували проти планів розпочати голосування вже наступного тижня. Зсув дати голосування загрожує проблемами для низки штатів, як-от Огайо, Вашингтона, Монтани, Оклахоми та Каліфорнії. Вони матимуть останні терміни подання бюлетенів протягом тижня після з'їзду партії.
Як саме організують процес голосування за кандидата від Демократичної партії США і коли він розпочнеться, це визначать 19 липня. Наразі Демократична партія не має механізму, який дозволяє зняти Байдена як кандидата, якщо він сам не вирішить відмовитися від участі. Переважна більшість із понад 4600 делегатів партійного з'їзду зобов'язані проголосувати за чинного президента в першому турі, незалежно від того, коли це голосування відбудеться.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.