Демократичні країни повинні рішуче захищати Україну, - держсекретар США
Від розв’язки кризи, викликаної російсько-українськими відносинами, залежить майбутнє міжнародної безпеки. Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.
Держсекретар США вважає, що ситуація на кордонах України і Росії – це "значно ширше питання, ніж про Україну". Він додав, що зараз під питанням базові принципи міжнародного миру та безпеки.
"Якась країна не може просто взяти і змінити силою кордони іншої, не може диктувати сусіднім державам і їхнім народам, яку політику їм провадити і з ким вступати в альянси; що якась держава не може претендувати на власну "сферу впливу" – це пережиток минулого сторіччя", - сказав Блінкен в інтерв’ю на MSNBS.
Блінкен додав, що не може розкривати деталі введення санкцій проти Росії. Але він наголосив, що про таку готовність попередили G7, ЄС і країни-члени НАТО.
Як інформувало ASPI news, глава Пентагону Ллойд Остін запевнив Україну у непохитній підтримці. Також нагадаємо, радник із національної безпеки президента США Джейк Салліван наголосив, що запобігання вторгненню РФ на українські території є одним з основних завдань.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.