Денісова закликала місії ООН і ОБСЄ вжити заходів через релігійні утиски в Криму
Сьогодні, 20 листопада, омбудсменка Людмила Денісова заявила, що в окупованому Криму грубо порушуються права на свободу совісті та віросповідання.
Упродовж листопада російські суди ухвалили два дискримінаційні рішення.
Про це повідомила омбудсменка Людмила Денісова.
За її даними, 6 листопада підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд задовольнив позов Адміністрації Республіки Крим до громади храму Пречистого образу Божої Матері "Неопалима Купина" релігійної громади ПЦУ в м. Євпаторія і зобов‘язав Управління Кримської єпархії Православної церкви України протягом місяця знести храм "власними силами".
"А 14 листопада Арбітражний суд Центрального округу Калуги (Російська Федерація) відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України, якою оскаржувалося рішення російського окупаційного "Міністерства майнових і земельних відносин" в Криму про "розірвання договору оренди" на приміщення кафедрального собору святих Володимира і Ольги в м. Сімферополі (АР Крим)", - розповіла Денісова.
Омбудсменка звернулася до міжнародних організацій, зокрема моніторингової місії ООН в Україні та ОБСЄ з вимогою негайно вжити заходів щодо поновлення прав мешканців тимчасово окупованого Криму на свободу совісті та віросповідання.
Раніше повідомлялося, що третій комітет Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) підтримав проект оновленої резолюції щодо Криму.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.