Депутат рассказал, для чего вводился режим военного положения
Об этом сообщил народный депутат Украины от "Народного Фронта" Андрей Тетерук журналисту информагентства АСПИ.
По его словам, в результате введения режима военного положения в некоторых областях Украины об агрессивных действиях Российской Федерации начали говорить в Европейском Союзе и Организации Объединенных Наций.
Также, принятие законопроекта о признании РФ страной-агрессором и четкие доказательства агрессивных действий в Азовском море, способствовало усилению санкционного давления на Россию.
"Наша реакция и оценка действий предотвратила ухудшение ситуации. Мы смогли правильно оценить агрессивные намерения Российской Федерации и ввели режим военного положения, что позволило говорить об этом на международных площадках, как в ЕС, так и в ООН", - сказал Тетерук.
Депутат добавил, что реакция мирового сообщества относительно действий России была жесткой, приведя пример отмены встречи президента США Трампа с главой России Путиным.
Кроме этого, по словам Тетерука, введение военного положения позволило проверить нам коммуникацию между ветвями исполнительной власти, Кабинета министров, гражданской администрации и сектором безопасности и обороны.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
В Україні 18 січня продовжувалися відновлювальні роботи після російських обстрілів енергетики, нові ворожі удари відбуваються щоночі. Через складну ситуацію ремонти ведуться цілодобово, також реалізовуються рішення для збільшення імпорту електрики.
У відеозверненні президент Володимир Зеленський попередив, що Росія вже провела розвідку для ударів по нашій інфраструктурі та АЕС.
Резерви Росії майже за чотири роки повномасштабної війни проти України практично вичерпалися. Водночас доходи РФ від продажу нафти та газу у 2025 році впали до п'ятирічного мінімуму і принесли на чверть менше грошей, аніж роком раніше.
Президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з керівником ГУР Олегом Іващенком заявив, що Росія готується до подальших ударів по українській енергетиці та інфраструктурі, включно з об'єктами, що обслуговують атомні станції.
Російська Федерація розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС, щоб змусити Україну підписати капітуляційні вимоги щодо закінчення війни. У планах Кремля - тотально залишити українців без світла і тепла.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні розповів про селекторну нараду щодо надзвичайної ситуації в енергетиці.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.