Держдума дала згоду Путіну на призначення Мішустіна на пост прем'єр-міністра РФ
У Росії Держдума підтримала кандидатуру Михайла Мішустіна на пост нового прем'єр-міністра.
Про це повідомляє Інтерфакс у четвер, 16 січня, зазначаючи, що під час голосування 41 депутат утримався.

Всього за кандидатуру Мішустіна проголосували 383 депутати.
Повідомляється, що противників даної кандидатуру в голосуванні не було.
Також агентство поінформувало, що 12 депутатів у засіданні не брали участь.
Мішустін подякував Держдумі за підтримку його кандидатури на пост прем'єра, пообіцяв тримати зв'язок з ДД і звіряти курс уряду.
Також Мішустін пообіцяв доповісти Держдумі під час звіту в квітні про взятий новим урядом курсі.
Повідомляється, що перед голосуванням Мішустін зустрічався з думськими фракціями, а потім виступив на пленарному засіданні і розповів про свої плани і відповів на їхні запитання.
Собчак зазначила, що Путін усвідомлює одну важливу проблему - як керувати країною після передачі влади іншій особі.
"Чекати виборів 2024 року у вищих ешелонах російської влади ніхто не буде, підготовка до транзиту вже почалася", - написала Собчак.
Вона нагадала, що на 2021 рік заплановано проведення виборів у Державну Думу.
"Дуже тривожно від того, що запущено в Росії в проєкті послання Путіна. Це досить очікуваний базовий варіант, так би мовити, програма-мінімум. Зараз почнуться спекуляції навколо персоналій, але Путін все одно залишиться центром ухвалення рішень російської системи. І дуже схоже, що презентація заздалегідь очікуваних змін спрямована, крім вирішення внутрішніх завдань, на те, щоб заспокоїти всіх щодо інших варіантів" - написав він у соцмережі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.