Дипломатична сутичка у Стокгольмі: Кулеба та Блінкен поставили Лаврова на місце
У Стокгольмі перед засіданням міністерської ради ОБСЄ глава МЗС РФ Сергій Лавров спровокував дипломатичну суперечку, сиплячи тезами роспропаганди. На що він отримав рішучу відповідь глави МЗС України Дмитра Кулеби і держсекретаря США Ентоні Блінкена.
У понеділок ввечері, 1 грудня, наприкінці неформальної зустрічі перед офіційним засіданням ради міністрів ОБСЄ, глава МЗС РФ Лавров звинуватив Київ у системному порушенні Мінських угод та зриві режиму припинення вогню на Донбасі. Про це пише Європейська правда.
Свій виступ Лавров супроводжував наративами роспропаганди про державний переворот та нацистів. У присутності інших міністрів Дмитро Кулеба взяв слово і зазначив, що загальновідомим наразі є два факти: Росія обстрілює українську землю та вбиває українських військових, системно блокує діяльність СММ ОБСЄ в порушення рішень організації, під якими вона підписалася. Ентоні Блінкен рішуче підтримав українського колегу. Після цього Лавров вдруге взяв слово, але був вже роздратований, та вдруге отримав відповідь Кулеби і Блінкена.
ASPI news повідомляло, що раніше міністр закордонних справ країни-агресора Сергій Лавров заявив, що Київ став більш агресивним стосовно Мінських домовленостей, щодо Російської Федерації та у спробах спровокувати Захід на підтримку "войовничих устремлінь". Нагадаємо, у МЗС України оголосили подробиці перемовин із НАТО щодо стримування агресії Росії та протидії її подальшому наступу.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.