Дипломатична сутичка у Стокгольмі: Кулеба та Блінкен поставили Лаврова на місце
У Стокгольмі перед засіданням міністерської ради ОБСЄ глава МЗС РФ Сергій Лавров спровокував дипломатичну суперечку, сиплячи тезами роспропаганди. На що він отримав рішучу відповідь глави МЗС України Дмитра Кулеби і держсекретаря США Ентоні Блінкена.
У понеділок ввечері, 1 грудня, наприкінці неформальної зустрічі перед офіційним засіданням ради міністрів ОБСЄ, глава МЗС РФ Лавров звинуватив Київ у системному порушенні Мінських угод та зриві режиму припинення вогню на Донбасі. Про це пише Європейська правда.
Свій виступ Лавров супроводжував наративами роспропаганди про державний переворот та нацистів. У присутності інших міністрів Дмитро Кулеба взяв слово і зазначив, що загальновідомим наразі є два факти: Росія обстрілює українську землю та вбиває українських військових, системно блокує діяльність СММ ОБСЄ в порушення рішень організації, під якими вона підписалася. Ентоні Блінкен рішуче підтримав українського колегу. Після цього Лавров вдруге взяв слово, але був вже роздратований, та вдруге отримав відповідь Кулеби і Блінкена.
ASPI news повідомляло, що раніше міністр закордонних справ країни-агресора Сергій Лавров заявив, що Київ став більш агресивним стосовно Мінських домовленостей, щодо Російської Федерації та у спробах спровокувати Захід на підтримку "войовничих устремлінь". Нагадаємо, у МЗС України оголосили подробиці перемовин із НАТО щодо стримування агресії Росії та протидії її подальшому наступу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.