Для НАТО існують "червоні лінії" у переговорах з Москвою, - Стефанішина
Країни Північноатлантичного альянсу підтверджують, що існують "червоні лінії", які неможливо перетинати в діалозі з Росією. Про це повідомила віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
За словами Стефанішиної, для країн НАТО у переговорах з Росією "червоними лініями" є питання, які стосуються права кожної країни обирати своє майбутнє в Альянсі. Окрім того, такими питаннями є рішення, які ухвалюють країни НАТО щодо членства країн. Йдеться в тому числі про членство України, Фінляндії, Швеції та інших країн, які можуть ухвалювати таке рішення.
Як раніше інформувало ASPI news, Ольга Стефанішина наголосила, що Російська Федерація не має права висувати вимоги доти, доки російські танки перебувають на українських територіях. Тому вимоги Росії до НАТО не можуть вважатися переговорною позицією. Також нагадаємо, коментуючи ситуацію у Казахстані, віцепрем'єр-міністр зазначила, що в Україні схожий сценарій недопустимий. Як наголосила Стефанішина, в Україні немає пострадянських структур, які би дозволили зовнішню інтервенцію.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.