"Досьє Пандори" повалило владу в Чехії", – експерт про наслідки офшорного розслідування в Україні (Відео)
Несподівано на виборах до парламенту Чехії 8-9 жовтня ліберальний опозиційний альянс "Разом" випередив очолюваний прем'єр-міністром Андрієм Бабішем правлячий рух АNO, який опинився на другому місці. Цікаво, що опитування відбулося напередодні виборів та екзит-поли віддавали пальму першості АNO.
За результатами підрахунку 100% бюлетенів, на парламентських виборах в Чехії переміг опозиційний альянс "Разом", який набрав майже 27,79% голосів виборців. Блок об'єднує Громадянську демократичну партію, "Християнсько-демократичний союз – Чеської народної партії", а також партію "Традиція Відповідальність Процвітання 09". Очолюваний прем'єр-міністром Чехії, мультимільярдером Андрієм Бабішем політичний рух АNO ("Акція незадоволених громадян") посів друге місце з незначним відставанням: 27,12% голосів. На третьому місці - лівоцентристська опозиційна коаліція з Чеської піратської партії і центристського руху "Старости і незалежні", які набрали 15,62% голосів.
Вперше в історії Чехії в парламент країни не пройшли комуністи: Комуністична партія Чехії і Моравії з 3,6% голосів не подолала 5% бар'єр.
Наразі новий уряд сформують без участі АNO. За даними Чеського статистичного управління, 71 місце отримають представники альянсу "Разом", 72 – руху АNO, альянс Чеської піратської партії і центристського руху "Старости і незалежні" – 37 місць, євроскептична та антиімміграційна права політична партія "Свобода і пряма демократія" уродженця Японії Томіо Окамури – 20 місць. Таким чином, опозиція може розраховувати в сумі на 108 з 200 місць в парламенті.
Головною інтригою виборів було ставлення виборців до інформації з "Досьє Пандори", яке оприлюднили напередодні виборів. Зокрема чинному прем'єр-міністру Андрію Бабішу журналісти приписали більше дюжини сумнівних фінансових угод з купівлі нерухомості у Франції.
Бабіш був переконаний у перемозі своєї політичної сили. Він не виключав, що його партія у майбутньому парламенті створить коаліцію з партією "Свобода і пряма демократія", яка декларувала мету вивести Чехію зі складу ЄС та провести референдум про її членство в НАТО.
"В Європі відбуваються знакові для України зміни. У Чехії "Досьє Пандори" обвалило усі перспективи Бабіша та його мафіозного клану при владі. Для України це показовий приклад. Спалахнув офшорний скандал, чеська прокуратура одразу відкрила провадження проти прем'єра й суспільство відмовило йому у підтримці. Наразі країна пройшла певний негативний період своєї історії, проте змогла з нього вирватися. Це гарний приклад, коли катарсис настає після важкої політичної кризи, – пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Раніше Чорновіл назвав найкращого та найгіршого президентів України. Також політолог розповів, хто з українських прем'єрів наніс найбільше шкоди державі.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.