Ексгенпрокурор Луценко і його дружина задекларували понад 300 тисяч гривень на навчання сина та організацію вечірки
На сайті Національного агентства з протидії корупції були опубліковані декларації колишнього генерального прокурора України Юрія Луценка та його дружини Ірини. Згідно з даними, за 2019 рік сім'я задекларувала близько 3,5 мільйона гривень доходів.
Подробиці повідомляє 24 канал, зазначивши, що в декларації також відзначені дві суми в розмірі близько 150 тисячі гривень кожна, які пішли на організацію "урочистого заходу", що збігалося за датою з днем народження ексгенпрокурора, а також на навчання сина Віталія в Оксфорді.
Також в декларації зазначено, що подружжя має у власності квартиру в Києві, будинок і земельну ділянку в Рівненській області, а також гараж, земельну ділянку, житловий будинок і нежитлове приміщення в Києві. До декларації також потрапили (без зазначення вартості) цінні речі: сумки, годинники, ювелірні вироби, одяг, колекції картин. Крім того, подружжя володіє автомобілями Mercedes-Benz 2017 року випуску, Hyundai 2015 року, Mercedes-Benz 2017 року, а також Toyota 2012 року, яку викрали.
Загалом Юрій Луценко у 2019 році задекларував понад 1 мільйон гривень доходів. Ірина Луценко — приблизно 2,4 мільйона гривень. Готівкою і на рахунках у банках сім'я має майже 2,7 мільйона гривень, понад 257 тисяч доларів, понад 64 тисяч євро і 1,2 тисячі фунтів стерлінгів.
Раніше повідомлялося, що п'ятий президент України Петро Порошенко минулого року заплатив 188 мільйонів гривень податків, а загальний дохід за 2019 рік склала сума 773 мільйонів гривень. Крім того, відомо, що 606 мільйонів гривень склали дивіденди, які, як зазначили в пресслужбі Порошенка, не виплачувалися з 2014 року.
Також повідомлялося, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба за 2019 рік заробив понад 234 тис.гривень, йому також компенсували понад 2 мільйони гривень за Іноземні відрядження. Про це свідчать дані з декларації Кулеби, повідомляє УНН. У міністра є 32 тис. євро готівкою, а також 95 312 гривень і 20 962 гривень — на банківських рахунках.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.