Євросоюз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки
Європейський Союз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки. Про це йдеться на сайті Суду ЄС.
Зазначається, що фразу російською та англійською мовами не можна зареєструвати як торгову марку ЄС - хоча вислів став символом боротьби України з російською агресією, він не сприймається як визначення, що має комерційне походження.
Суд нагадує, що Державна прикордонна служби України просила анулювати рішення Бюро інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) від 1 грудня 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації такого зображувального знаку як торгової марки ЄС. "Цей знак є бойовим кличем, який виголосив український прикордонник на острові Зміїний 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Реєстрація була подана для дуже широкого асортименту товарів, а також для видавничих, освітніх, розважальних та спортивних послуг. EUIPO відмовив у реєстрації на тій підставі, що знак є політичним гаслом, позбавленим будь-яких розрізняльних ознак товарів та послуг, про які йдеться", - зазначається у повідомленні.
Судді вказують, що ця фраза використовувалася в політичному контексті, неодноразово з метою вираження та сприяння підтримці України. При цьому вона не здатна виконувати основну функцію торговельної марки, якщо вона не має зазначення походження товару чи послуги, а використовується лише як політичний меседж: "Однак ця фраза дуже інтенсивно використовується в некомерційних цілях у контексті російської агресії і обов’язково буде дуже тісно пов’язана з цим контекстом і в майбутньому з огляду на історичний момент, добре відомий пересічному споживачеві ЄС".
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.