Євросоюз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки
Європейський Союз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки. Про це йдеться на сайті Суду ЄС.
Зазначається, що фразу російською та англійською мовами не можна зареєструвати як торгову марку ЄС - хоча вислів став символом боротьби України з російською агресією, він не сприймається як визначення, що має комерційне походження.
Суд нагадує, що Державна прикордонна служби України просила анулювати рішення Бюро інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) від 1 грудня 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації такого зображувального знаку як торгової марки ЄС. "Цей знак є бойовим кличем, який виголосив український прикордонник на острові Зміїний 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Реєстрація була подана для дуже широкого асортименту товарів, а також для видавничих, освітніх, розважальних та спортивних послуг. EUIPO відмовив у реєстрації на тій підставі, що знак є політичним гаслом, позбавленим будь-яких розрізняльних ознак товарів та послуг, про які йдеться", - зазначається у повідомленні.
Судді вказують, що ця фраза використовувалася в політичному контексті, неодноразово з метою вираження та сприяння підтримці України. При цьому вона не здатна виконувати основну функцію торговельної марки, якщо вона не має зазначення походження товару чи послуги, а використовується лише як політичний меседж: "Однак ця фраза дуже інтенсивно використовується в некомерційних цілях у контексті російської агресії і обов’язково буде дуже тісно пов’язана з цим контекстом і в майбутньому з огляду на історичний момент, добре відомий пересічному споживачеві ЄС".
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.