Євросоюз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки
Європейський Союз відмовив Україні в реєстрації фрази про "русскій воєнний корабль" як торгової марки. Про це йдеться на сайті Суду ЄС.
Зазначається, що фразу російською та англійською мовами не можна зареєструвати як торгову марку ЄС - хоча вислів став символом боротьби України з російською агресією, він не сприймається як визначення, що має комерційне походження.
Суд нагадує, що Державна прикордонна служби України просила анулювати рішення Бюро інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) від 1 грудня 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації такого зображувального знаку як торгової марки ЄС. "Цей знак є бойовим кличем, який виголосив український прикордонник на острові Зміїний 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Реєстрація була подана для дуже широкого асортименту товарів, а також для видавничих, освітніх, розважальних та спортивних послуг. EUIPO відмовив у реєстрації на тій підставі, що знак є політичним гаслом, позбавленим будь-яких розрізняльних ознак товарів та послуг, про які йдеться", - зазначається у повідомленні.
Судді вказують, що ця фраза використовувалася в політичному контексті, неодноразово з метою вираження та сприяння підтримці України. При цьому вона не здатна виконувати основну функцію торговельної марки, якщо вона не має зазначення походження товару чи послуги, а використовується лише як політичний меседж: "Однак ця фраза дуже інтенсивно використовується в некомерційних цілях у контексті російської агресії і обов’язково буде дуже тісно пов’язана з цим контекстом і в майбутньому з огляду на історичний момент, добре відомий пересічному споживачеві ЄС".
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.