Фесенко рассказал, что мог обсуждать Порошенко на «тайной» встрече с Кабмином
Такую точку зрения в эксклюзивном комментарии агентству ASPI выразил глава Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимир Фесенко.
Как и раньше, так и сейчас единства в отношении проблемных вопросов нет, отметил эксперт, добавив, что есть общий вопрос, который касается повышения цены на газ.
«Здесь позиции разные – премьер пока наложил мораторий и критично относиться к повышению цены, в то время как в «Нафтогазе» выступают против, ведь это их интерес, и они от этого выигрывают. Кроме того, это вопрос проблематичен и для Порошенко, потому что начинается избирательная кампания и цена на газ очень влияет на рейтинги. Поэтому надо определяться с тактикой», - сообщил политолог.
Читайте также: Отправит ли Порошенко войска в Сирию – мнения экспертов
По словам Фесенко, есть и другой важный момент – еще не подана бюджетная резолюция, но позиция правительства такая – принять ее на три года, а в парламенте пока с этим не согласились. Здесь нужна поддержка президента и нужно определяться – либо подавать резолюцию на три года с планом планирования бюджета на три года, либо, как и раньше – всего на один год с учетом всех нюансов и реалий предвыборного года
«Здесь нужна поддержка президента, потому что, как показывает практика без поддержки его фракции, бюджетная резолюция не проходит. Вот такие ключевые моменты могли обсуждаться на встрече Порошенко с членами Кабмина», - подытожил В. Фесенко.
Как сообщало ASPI, весь состав правительства во вторник вечером, 17 апреля, встретился с президентом Петром Порошенко в его администрации.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.