ФСБ звинуватила кримчанина в шпигунстві на користь України: Денисова зробила заяву
Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до омбудсмена РФ Тетяни Москалькової з вимогою відновлення людських прав у громадянина України Івана Яцкіна, якого в жовтні 2019 року захопили спецслужби Росії та насильно доставили в Лефортово. Денісова акцентувала Москалькової на антисанітарні умови, в яких утримують незаконно ув'язненого Яцкіна.
Про це Денисова повідомила в Телеграм-каналі 16 квітня. Як відомо, житель Криму, громадянин України Іван Яцикін був захоплений співробітниками ФСБ в жовтні 2019 року і вивезений до Москви спецбортом. Там окупанти посадили його в СІЗО в Лефортово.
Про це ще 20 січня 2020 року в Facebook повідомив адвокат Микола Полозов, до якого за допомогою звернулися родичі полоненого українця. За словами адвоката, українцю закидали шпигунство і"держзраду РФ". ФСБ вважає, що Яцикін передавав відомості, які були державною таємницею РФ спецслужбам України.
Людмила Денісова, своєю чергою, повідомила, що Яцкіна етапували в Крим, де помістили в Сімферопольський СІЗО в камеру з нелюдськими умовами. "У Камерному приміщенні, розташованому в підвалі, повна антисанітарія - на стінах грибок і цвіль, а також гризуни та клопи", - пише Денисова в Телеграм.
Також український омбудсмен заявила, що Івану Яцкіну відмовляють у побаченні з сім'єю – дружиною і 4 неповнолітніми дітьми, зокрема з дочкою, яка народилася коли він перебував у незаконному ув'язненні на території РФ. Денісова звернулася до Москалькової, щоб у РФ терміново вжили заходів щодо відновлення прав громадянина України Івана Яцкіна.
Також українська сторона вимагає, щоб Яцикіна забезпечили належними умовами утримання і повернули йому особисті речі та ліки. Крім того, Денісова заявила про необхідність надати побачення Яцкіну з його сім'єю, а також невідкладно провести повне медичне обстеження з подальшим призначенням відповідного лікування.
"Прошу Верховного комісара ООН з прав людини пані Мішель Бачелет та Комісара Ради Європи з прав людини пані Дуню Міятович, голову ОБСЄ пані Анн Лінде, а також голову Європейського комітету з питань запобігання тортурам пана Алана Мітчела вжити відповідних заходів для відновлення порушених прав громадянина України Івана Яцкіна та сприяти звільненню всіх незаконно ув'язнених країною-окупантом громадян України",- йдеться у заяві омбудсмена України.
Раніше повідомлялося, що Російська Федерація незаконно переслідує 133 українці з політичних мотивів, з яких 114 громадян України ув'язнені на території Росії та тимчасово окупованого Криму. Про це заявила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова.
Також повідомлялося, що суд в Криму визнав мешканку Севастополя винною в державній зраді та призначив їй 12 років позбавлення волі. Окупанти повідомили, що 65-річна жінка нібито за завданням Головного управління розвідки Міноборони України збирала відомості про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.