Глава ОП Єрмак пояснив позицію Офісу щодо справи Татарова
Справа заступника голови Офісу президента Олега Татарова має певний резонанс у суспільстві, тому керівнику ОП Андрію Єрмаку довелося пояснити, чому його заступника досі тримають на високій посаді держслужбовця. За його словами, звинуваченням Татарова чотири роки та по ньому не було рішень суду.
Про це Єрмак повідомив в інтерв'ю "НВ". Як відомо, ім'я Татарова фігурує в скандалі за участю екснардепа Максима Микитася. Єрмак уточнив, що всі звинувачення у відносини Татарова на сьогодні не мають відношення до його нинішньої діяльності.
Так, на коментар журналіста про те, що, виходячи з такої логіки, і експрем'єра Азарова можна знову взяти на роботу, Єрмак відповів, що тут порівняння недоречне.
"Я б не порівнював пана Азарова з паном Татаровим. Те, що ця справа має такий резонанс і що фігурантом може бути навіть співробітник офісу президента, – це було немислимо ні при одному Президентові України до цього. Що говорить про стовідсоткову відкритість і нульову толерантність до корупції", - підкреслив він.
Єрмак зазначив, що на сьогодні немає судового рішення по Татарову, хоча триває слідство. Глава ОП заявив, що всі зацікавлені в тому, щоб істина була встановлена, і справа була передана суддям.
"Ми як ніхто інший зацікавлені, щоб істина була встановлена, і ця справа опинилася в суді", – сказав Єрмак, підкресливши, що захищати Татарова він не збирається, і це є принциповою позицією Офісу президента.
Напередодні повідомлялося, що колишньому експрезиденту корпорації "Укрбуд" Максиму Микитасю офіс Генерального прокурора України змінив підозру. Йдеться тепер не про надання хабаря, за посередництва заступника керівника офісу президента Олега Татарова, а про підбурювання експерта до складання свідомо неправдивого висновку. Раніше повідомлялося, що 21 грудня заступник керівника офісу Президента Олег Татаров прийшов в Національне антикорупційне бюро України, де йому вручили повідомлення про підозру. Йдеться про видачу недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння коштами Нацгвардії. Крім того, пізніше Татаров заявив, що його позиція незмінна, і він готовий до будь-якого відкритого і публічного судового процесу за участю журналістів. За його словами, вже три тижні він вимагає від НАБУ представити суспільству хоч один доказ його будь-якої протиправної діяльності.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має ще кілька пропозицій, які можуть допомогти завершити війну, і закликав до щоденного пошуку варіантів мирної угоди.
Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера зустрітися й «перезавантажити відносини». У розмові з британськими журналістами він наголосив, що нинішні суперечки між Вашингтоном і Лондоном щодо використання британських військових баз для операцій США створюють небезпечний прецедент.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не злякається іранських погроз, які пролунали на тлі звинувачень у нібито підтримці Ізраїлю. Він наголосив, що українці вже давно живуть у реальності постійних загроз і не дозволять диктувати собі умови страхом.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з New York Post розкрив масштаби російської мобілізації, заявивши, що Кремль щомісяця кидає на фронт до 45 тисяч людей. Українські військові змушені ліквідовувати приблизно таку ж кількість окупантів, аби стримати подальший наступ.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна потребує тисячі дронів-перехоплювачів, аби стримати російські масовані атаки, які вже сягають сотень безпілотників на добу.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна прагне миру і хоче, аби Сполучені Штати довіряли саме їй, а не маніпулятивним сигналам Володимира Путіна. Він підкреслив, що Київ і Вашингтон є союзниками у справі припинення війни, і закликав щодня шукати нові варіанти мирної угоди.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.