Голосам Кремля — заборона: ГУР оновив чорний список
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
25 березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про оновлення «чорного списку» російських пропагандистів. До переліку увійшли режисер Володимир Агранович, блогер та спікер російських медіа Сергій Колясников, громадська діячка та адвокатка Сталіна Гуревич, військовий офіцер і лідер руху «Святая Русь» Іван Отраковський, а також журналіст і блогер Дмитро Борисенко.
За даними ГУР, ці особи активно беруть участь у дезінформаційних кампаніях, спрямованих на дискредитацію Збройних сил України та виправдання російської агресії. Вони отримують державні гранти, поширюють фейки через медіа та соціальні мережі, а також створюють контент, що підтримує окупаційну політику Кремля.
Українська розвідка спільно з Центром протидії дезінформації закликала країни вільного світу до рішучих дій проти цих «рупорів війни». Йдеться про запровадження персональних санкцій, блокування фінансової та публічної діяльності, заборону в’їзду та повне припинення будь-якої співпраці з ними.
ГУР підкреслює, що боротьба з російською пропагандою має стати глобальною, адже її мета — не лише виправдати війну проти України, а й підірвати довіру до демократичних інституцій у світі.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.