Голосування за Держбюджет-2022 – це імідж влади, – політтехнолог пояснив, чому Банкова не контролює парламент
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2022 рік. Якими будуть наслідки того, що не всі нардепи монобільшості голосували за документ, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За ухвалення головного фінансового документа проголосувало лише 215 нардепів з фракції "Слуга народу". До необхідної кількості додали голосів депутатські групи "Довіра" (21) та "За майбутнє" (19). Ще десяток голосів дали позафракційні нардеп, зокрема спікер парламенту Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
"Ці 40 голосів означають повну залежність Зеленського як президента та лідера партії влади від третіх осіб. Тому всі пафосні декларації глави держави про непримиренну боротьбу з олігархами анігілювали саме при голосуванні за Держбюджет. Бо для його ухвалення знадобились голоси групи "Довіра" олігарха Ігоря Коломойського та інші бізнес-групи, контрольованої такими ж олігархами. Отже, 2 грудня ми отримали пафосний пшик з усіх антиолігархічних гасел та корпоративних футболок, які частина "слуг" вдягла у парламенті", – зазначив політтехнолог.
Експерт вважає, якщо навіть для ухвалення головного економічного документа держави знадобилась зовнішня допомога, то про жодну монобільшість чи контроль парламенту з боку Зеленського не йдеться.
"Ухвалення Держбюджету свого роду імідж влади. Інші голосування можуть бути якими завгодно, голоси можна збирати як заманеться. Але бюджетне голосування – це акція, яка має показати силу, стабільність та єдність влади, повний контроль президента над ситуацією. Можна не сумніватись, що ЗМІ та соцмережі донесуть цей меседж до максимальної кількості виборців. Найбільш болюче це вдарить саме по тих, хто досі готовий підтримувати Зеленського. Помітна частка цих виборців остаточно перестане вірити шостому президенту та перейде до звичної позиції "всі вони однакові", – підсумував Голобуцький.
Раніше ASPI news повідомляло, що ВР запропонувала додатково виділити на "Велике будівництво" 19 мільярдів гривень.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
ПолітикаУкраїнські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
ПолітикаУкраїна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.