Голосування за Держбюджет-2022 – це імідж влади, – політтехнолог пояснив, чому Банкова не контролює парламент
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2022 рік. Якими будуть наслідки того, що не всі нардепи монобільшості голосували за документ, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За ухвалення головного фінансового документа проголосувало лише 215 нардепів з фракції "Слуга народу". До необхідної кількості додали голосів депутатські групи "Довіра" (21) та "За майбутнє" (19). Ще десяток голосів дали позафракційні нардеп, зокрема спікер парламенту Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
"Ці 40 голосів означають повну залежність Зеленського як президента та лідера партії влади від третіх осіб. Тому всі пафосні декларації глави держави про непримиренну боротьбу з олігархами анігілювали саме при голосуванні за Держбюджет. Бо для його ухвалення знадобились голоси групи "Довіра" олігарха Ігоря Коломойського та інші бізнес-групи, контрольованої такими ж олігархами. Отже, 2 грудня ми отримали пафосний пшик з усіх антиолігархічних гасел та корпоративних футболок, які частина "слуг" вдягла у парламенті", – зазначив політтехнолог.
Експерт вважає, якщо навіть для ухвалення головного економічного документа держави знадобилась зовнішня допомога, то про жодну монобільшість чи контроль парламенту з боку Зеленського не йдеться.
"Ухвалення Держбюджету свого роду імідж влади. Інші голосування можуть бути якими завгодно, голоси можна збирати як заманеться. Але бюджетне голосування – це акція, яка має показати силу, стабільність та єдність влади, повний контроль президента над ситуацією. Можна не сумніватись, що ЗМІ та соцмережі донесуть цей меседж до максимальної кількості виборців. Найбільш болюче це вдарить саме по тих, хто досі готовий підтримувати Зеленського. Помітна частка цих виборців остаточно перестане вірити шостому президенту та перейде до звичної позиції "всі вони однакові", – підсумував Голобуцький.
Раніше ASPI news повідомляло, що ВР запропонувала додатково виділити на "Велике будівництво" 19 мільярдів гривень.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.