Голосування за Держбюджет-2022 – це імідж влади, – політтехнолог пояснив, чому Банкова не контролює парламент
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2022 рік. Якими будуть наслідки того, що не всі нардепи монобільшості голосували за документ, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За ухвалення головного фінансового документа проголосувало лише 215 нардепів з фракції "Слуга народу". До необхідної кількості додали голосів депутатські групи "Довіра" (21) та "За майбутнє" (19). Ще десяток голосів дали позафракційні нардеп, зокрема спікер парламенту Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
"Ці 40 голосів означають повну залежність Зеленського як президента та лідера партії влади від третіх осіб. Тому всі пафосні декларації глави держави про непримиренну боротьбу з олігархами анігілювали саме при голосуванні за Держбюджет. Бо для його ухвалення знадобились голоси групи "Довіра" олігарха Ігоря Коломойського та інші бізнес-групи, контрольованої такими ж олігархами. Отже, 2 грудня ми отримали пафосний пшик з усіх антиолігархічних гасел та корпоративних футболок, які частина "слуг" вдягла у парламенті", – зазначив політтехнолог.
Експерт вважає, якщо навіть для ухвалення головного економічного документа держави знадобилась зовнішня допомога, то про жодну монобільшість чи контроль парламенту з боку Зеленського не йдеться.
"Ухвалення Держбюджету свого роду імідж влади. Інші голосування можуть бути якими завгодно, голоси можна збирати як заманеться. Але бюджетне голосування – це акція, яка має показати силу, стабільність та єдність влади, повний контроль президента над ситуацією. Можна не сумніватись, що ЗМІ та соцмережі донесуть цей меседж до максимальної кількості виборців. Найбільш болюче це вдарить саме по тих, хто досі готовий підтримувати Зеленського. Помітна частка цих виборців остаточно перестане вірити шостому президенту та перейде до звичної позиції "всі вони однакові", – підсумував Голобуцький.
Раніше ASPI news повідомляло, що ВР запропонувала додатково виділити на "Велике будівництво" 19 мільярдів гривень.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.