Голосування за Держбюджет-2022 – це імідж влади, – політтехнолог пояснив, чому Банкова не контролює парламент
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2022 рік. Якими будуть наслідки того, що не всі нардепи монобільшості голосували за документ, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За ухвалення головного фінансового документа проголосувало лише 215 нардепів з фракції "Слуга народу". До необхідної кількості додали голосів депутатські групи "Довіра" (21) та "За майбутнє" (19). Ще десяток голосів дали позафракційні нардеп, зокрема спікер парламенту Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
"Ці 40 голосів означають повну залежність Зеленського як президента та лідера партії влади від третіх осіб. Тому всі пафосні декларації глави держави про непримиренну боротьбу з олігархами анігілювали саме при голосуванні за Держбюджет. Бо для його ухвалення знадобились голоси групи "Довіра" олігарха Ігоря Коломойського та інші бізнес-групи, контрольованої такими ж олігархами. Отже, 2 грудня ми отримали пафосний пшик з усіх антиолігархічних гасел та корпоративних футболок, які частина "слуг" вдягла у парламенті", – зазначив політтехнолог.
Експерт вважає, якщо навіть для ухвалення головного економічного документа держави знадобилась зовнішня допомога, то про жодну монобільшість чи контроль парламенту з боку Зеленського не йдеться.
"Ухвалення Держбюджету свого роду імідж влади. Інші голосування можуть бути якими завгодно, голоси можна збирати як заманеться. Але бюджетне голосування – це акція, яка має показати силу, стабільність та єдність влади, повний контроль президента над ситуацією. Можна не сумніватись, що ЗМІ та соцмережі донесуть цей меседж до максимальної кількості виборців. Найбільш болюче це вдарить саме по тих, хто досі готовий підтримувати Зеленського. Помітна частка цих виборців остаточно перестане вірити шостому президенту та перейде до звичної позиції "всі вони однакові", – підсумував Голобуцький.
Раніше ASPI news повідомляло, що ВР запропонувала додатково виділити на "Велике будівництво" 19 мільярдів гривень.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.