Голосування за Держбюджет-2022 – це імідж влади, – політтехнолог пояснив, чому Банкова не контролює парламент
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2022 рік. Якими будуть наслідки того, що не всі нардепи монобільшості голосували за документ, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
За ухвалення головного фінансового документа проголосувало лише 215 нардепів з фракції "Слуга народу". До необхідної кількості додали голосів депутатські групи "Довіра" (21) та "За майбутнє" (19). Ще десяток голосів дали позафракційні нардеп, зокрема спікер парламенту Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
"Ці 40 голосів означають повну залежність Зеленського як президента та лідера партії влади від третіх осіб. Тому всі пафосні декларації глави держави про непримиренну боротьбу з олігархами анігілювали саме при голосуванні за Держбюджет. Бо для його ухвалення знадобились голоси групи "Довіра" олігарха Ігоря Коломойського та інші бізнес-групи, контрольованої такими ж олігархами. Отже, 2 грудня ми отримали пафосний пшик з усіх антиолігархічних гасел та корпоративних футболок, які частина "слуг" вдягла у парламенті", – зазначив політтехнолог.
Експерт вважає, якщо навіть для ухвалення головного економічного документа держави знадобилась зовнішня допомога, то про жодну монобільшість чи контроль парламенту з боку Зеленського не йдеться.
"Ухвалення Держбюджету свого роду імідж влади. Інші голосування можуть бути якими завгодно, голоси можна збирати як заманеться. Але бюджетне голосування – це акція, яка має показати силу, стабільність та єдність влади, повний контроль президента над ситуацією. Можна не сумніватись, що ЗМІ та соцмережі донесуть цей меседж до максимальної кількості виборців. Найбільш болюче це вдарить саме по тих, хто досі готовий підтримувати Зеленського. Помітна частка цих виборців остаточно перестане вірити шостому президенту та перейде до звичної позиції "всі вони однакові", – підсумував Голобуцький.
Раніше ASPI news повідомляло, що ВР запропонувала додатково виділити на "Велике будівництво" 19 мільярдів гривень.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що робота Керченської поромної переправи, яка залишається одним із головних логістичних маршрутів Росії до окупованого Криму, практично паралізована.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.