Голова ЦВК заявила про інформаційні атаки
На Центральну виборчу комісію та її членів здійснюється інформаційна атака, яка має на меті дискредитувати відомство напередодні позачергових парламентських виборів.
Про це заявила голова ЦВК Тетяна Сліпачук під час засідання.
"Останнім часом медійні істерики спрямовані на нагнітання загальної ситуації і є дійсно провокацінийми. Ті хто займається таким замовним медіа-кілерством повинні зрозуміти, що в інформаційному суспільстві не вдастся приховати кінці, і не вдастся приховати своїх замовників. Все це буде отримувати належну оцінку правоохоронних органів", - заявила Сліпачук.
Також вона додала, що такою ж провокацією виглядають спроби провести з нею нестандартну консультацію "деяких діячів" стосовно того чи іншого рішення.
Звертаючись до журналістів та виборців, Сліпачук заявила: "Ми сьогодні дійсно на вістрі, і сьогодня, як ніколи, роль комісії дійсно важлива".
"Я не дам нікому знущатись над Центральною виборчою комісією і над її конкретними членами в тому числі", - зазначила голова ЦВК.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.