Голова Євроради Мішель відповів Орбану на лист щодо України
Президент Європейської ради Шарль Мішель у відповіді на лист прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо його "миротворчої місії" заявив, що жодних дискусій про Україну не може відбуватися без України.
Про це повідомило Reuters. Політик зазначив, що головування Угорщини в Раді Європейського Союзу не відіграє ролі в представництві організації на міжнародній арені й на це країну не уповноважувала Єврорада. Мішель зазначив, що взяв до уваги думки й пропозиції Орбана, та водночас звертає його увагу, що позиція ЄС щодо України погоджена консенсусом і підтверджена під час останнього саміту лідерів у червні.
Також він відкинув твердження Орбана про те, що ЄС нібито проводить "провоєнну політику". Президент Євроради зазначив, що Росія - агресор, а Україна - жертва, яка реалізує право на самооборону. Тому, за його словами, прямий шлях до миру - виведення Росією військ з України.
Мішель наголосив, що жодна дискусія про Україну не може відбуватися без України. Він сказав, що надіслав листа всім державам-членам ЄС і повідомить про листування Україну. "ЄС послідовно прагне створити широку міжнародну підтримку всеосяжного, справедливого та тривалого миру на основі Статуту ООН і міжнародного права відповідно до ключових принципів і цілей української Формули миру. Євросоюз не шкодує зусиль, щоб зв’язатися з усіма партнерами в цьому плані, включно з Китаєм", - резюмував голова Євроради.
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
ПолітикаРосійський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
ПолітикаСибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
ПолітикаЮрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
ПолітикаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
ПолітикаУкраїнські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.