Голова Ради суддів: масове звільнення служителів Феміди призведе до втрати державності
У Раді суддів України вважають, що від звільнення суддів програють усі. Масове звільнення суддів може призвести до втрати державності.
Голова Ради суддів України Богдан Монич, заявив, що якщо масові звільнення суддів не припиняться, то це може поставити під сумнів здатність України, як держави, виконувати свої функції. Монич нагадав, що в державі існують три гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Якщо одна з гілок влади стає недієздатною, то можна говорити про втрату державою здатності виконувати частину своїх функцій, розповів Монич "Судово-юридичній газеті". За його словами, потрібно розуміти, що масове звільнення суддів несе в собі величезні негативні наслідки для учасників судових процесів. Адже багато суддів давно працюють з надмірним навантаженням, а навіть не найскладніша справа може розглядатися, наприклад, рік. "І ось, коли пройдені всі стадії процесу, допитані свідки і до винесення судом рішення залишається зовсім небагато, суддя подає у відставку", сказав Монич. Далі справу чекає новий розподіл, новий склад суду і новий розгляд справи. Тобто доводиться заново проходити всі стадії процесу.
Раніше посол Німеччини Анка Фельдгузен розповіла, що чула багато абсурдних історій від німецьких компаній про українські суди. За її словами, судова реформа - перешкода для інвестицій. ASPI news писало, що Конституційний Суд України визнав невідповідними Конституції низку положень закону президента Володимира Зеленського про судову реформу (№193-IX).
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.