ГУР МО відповіло Словаччині на звинувачення у підготовці держперевороту
В Головному управлінні розвідки відповіли на звинувачення словацької влади про те, що нібито військові "підпорядкованого" ГУР Грузинського легіону були причетні до організації протестів у Словаччині для підготовки до державного перевороту.
31 січня офіційні особи Словаччини висунули такі звинувачення на адресу ГУР. Зокрема, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що за протестами в його країні нібито стоїть "Грузинський національний легіон", що входить до складу ЗСУ.
У Головному управлінні розвідки заявили, що уважно вивчили висунуті звинувачення. В ГУР назвали їх "гібридними та інформаційними операціями", спрямованими на підрив європейських країн та сіяння розбрату. У розвідці зауважили, що подібні звинувачення є дуже серйозною загрозою для України та її партнерів. "Головне управління розвідки Міністерства оборони України офіційно повідомляє, що в його структурі немає підрозділу під назвою "Грузинський національний легіон"", - йдеться у повідомленні.
В ГУР пояснили, що в його структурі є міжнародний легіон і він є багатонаціональним підрозділом активних дій, який бере участь в боях з окупантами на найгарячіших ділянках фронту і "не проводить жодних гібридних дій на території держав Євросоюзу". "Щодо згаданої на пресконференції особи, то вона не є українським військовослужбовцем, не має стосунку до української розвідки, не отримує жодних завдань чи доручень ГУР. Свій контракт з міжнародним легіоном ГУР ця особа припинила ще у квітні 2023 року та не поновлювала його", - пояснили ситуацію в розвідці.
ГУР відкинуло неправдиві звинувачення в організації неправомірних дій у Словаччині. "Європейські політики повинні бути максимально відповідальними за свої слова, особливо – за звинувачення на адресу дружніх країн, щоби не давати жодних підстав для ворожої пропаганди", - рекомендували в ГУР.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.