Кабмін на засіданні ухвалив рішення про призначення заступником міністра культури Тараса Шевченка
У середу, 12 серпня, відбулося засідання уряду України, під час якого було ухвалено рішення про призначення заступника міністра культури і інформаційної політики Олександра Ткаченка. Ним став громадський активіст Тарас Шевченко.
Про це 12 серпня повідомила пресслужба Міністерства культури і інформаційної політики. Про Шевченка повідомляється, що він багато років очолював громадську організацію "Центр демократії і верховенства права", а з 2020 року є головою Незалежної медійної ради.
Тараса Шевченка з призначенням привітав і його, тепер уже, безпосередній керівник, міністр культури Олександр Ткаченко. Голова МКІП зазначив, що його новий заступник "користується заслуженою повагою серед фахівців і громадськості та безсумнівно гідний кандидат на цю посаду".

"Вітаю Тараса в команді Міністерства. Він юрист, активний медійний діяч, користується заслуженою повагою серед фахівців і громадськості та безсумнівно гідний кандидат на цю посаду. Багато років працював над законодавчими ініціативами в медіасфері, законопроєктом про медіа, а також над популяризацією цифрової освіти і медіаграмотності. Переконаний, він впорається з непростими викликами, які стоять перед ним. Один з таких - наш всеукраїнський проєкт з медіаграмотності, роботу за яким ми вже почали спільно з Тарасом", - повідомив Ткаченко.
Раніше голова Мінкультури розповів, на що підуть гранти очолюваного ним відомства під час карантину. Програма Українського культурного фонду (УКФ) "Культура в часи кризи: інституційна підтримка" розрахована на впровадження інвестицій.
Подача заявок на грантову програму запланована з 30 липня по 14 серпня, повідомив Ткаченко в соцмережі.
Також Ткаченко повідомляв раніше, що стрімінгова платформа Netflix знімає свій перший фільм в Україні з Жан-Клод Ван Дамом. За словами міністра, це буде комедійний бойовик про політичні інтриги на державному рівні і буде називатися The Last Mercenary (Останній найманець).
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.