Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики
Кабінет міністрів призначить уповноваженого з мовної політики та створить Нацкомісію стандартів державної мови.
Про це повідомив у Twitter віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
"Найближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Нацкомісія буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для отримання громадянства України, проводити відповідні випробування і за їх результатами видавати сертифікати.
Уповноважений розглядатиме скарги і зможе штрафувати суб'єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови в сфері обслуговування споживачів.
Нагадаємо, закон про використання української мови як єдиної державної набув чинності у вівторок, 16 липня.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.
Так, від сьогодні українська мова набула в країні позицію єдиної мови з державним статусом, яка обов'язкова у використанні всіма державними структурами, в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Треба зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Відповідно до закону, українська мова є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження.
Крім того, мова є чинником єдності і національної безпеки України.
У рамках повноважень даного органу буде затвердження стандартів мови, правопису, а також створення певних нормативів для отримання державної посади, а також для отримання громадянства України.
Відомство буде розробляти екзаменаційні завдання і тести, проводити їх, а також видавати сертифікати.
Відомо, що термін повноваження каденції членів комісії становитиме 6 років, і складатися вона буде з 9 чоловік.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.