Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики
Кабінет міністрів призначить уповноваженого з мовної політики та створить Нацкомісію стандартів державної мови.
Про це повідомив у Twitter віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
"Найближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Нацкомісія буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для отримання громадянства України, проводити відповідні випробування і за їх результатами видавати сертифікати.
Уповноважений розглядатиме скарги і зможе штрафувати суб'єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови в сфері обслуговування споживачів.
Нагадаємо, закон про використання української мови як єдиної державної набув чинності у вівторок, 16 липня.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.
Так, від сьогодні українська мова набула в країні позицію єдиної мови з державним статусом, яка обов'язкова у використанні всіма державними структурами, в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Треба зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Відповідно до закону, українська мова є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження.
Крім того, мова є чинником єдності і національної безпеки України.
У рамках повноважень даного органу буде затвердження стандартів мови, правопису, а також створення певних нормативів для отримання державної посади, а також для отримання громадянства України.
Відомство буде розробляти екзаменаційні завдання і тести, проводити їх, а також видавати сертифікати.
Відомо, що термін повноваження каденції членів комісії становитиме 6 років, і складатися вона буде з 9 чоловік.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.