Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики
Кабінет міністрів призначить уповноваженого з мовної політики та створить Нацкомісію стандартів державної мови.
Про це повідомив у Twitter віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
"Найближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Нацкомісія буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для отримання громадянства України, проводити відповідні випробування і за їх результатами видавати сертифікати.
Уповноважений розглядатиме скарги і зможе штрафувати суб'єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови в сфері обслуговування споживачів.
Нагадаємо, закон про використання української мови як єдиної державної набув чинності у вівторок, 16 липня.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.
Так, від сьогодні українська мова набула в країні позицію єдиної мови з державним статусом, яка обов'язкова у використанні всіма державними структурами, в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Треба зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Відповідно до закону, українська мова є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження.
Крім того, мова є чинником єдності і національної безпеки України.
У рамках повноважень даного органу буде затвердження стандартів мови, правопису, а також створення певних нормативів для отримання державної посади, а також для отримання громадянства України.
Відомство буде розробляти екзаменаційні завдання і тести, проводити їх, а також видавати сертифікати.
Відомо, що термін повноваження каденції членів комісії становитиме 6 років, і складатися вона буде з 9 чоловік.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.