Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики
Кабінет міністрів призначить уповноваженого з мовної політики та створить Нацкомісію стандартів державної мови.
Про це повідомив у Twitter віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
"Найближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Нацкомісія буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для отримання громадянства України, проводити відповідні випробування і за їх результатами видавати сертифікати.
Уповноважений розглядатиме скарги і зможе штрафувати суб'єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови в сфері обслуговування споживачів.
Нагадаємо, закон про використання української мови як єдиної державної набув чинності у вівторок, 16 липня.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.
Так, від сьогодні українська мова набула в країні позицію єдиної мови з державним статусом, яка обов'язкова у використанні всіма державними структурами, в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Треба зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Відповідно до закону, українська мова є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження.
Крім того, мова є чинником єдності і національної безпеки України.
У рамках повноважень даного органу буде затвердження стандартів мови, правопису, а також створення певних нормативів для отримання державної посади, а також для отримання громадянства України.
Відомство буде розробляти екзаменаційні завдання і тести, проводити їх, а також видавати сертифікати.
Відомо, що термін повноваження каденції членів комісії становитиме 6 років, і складатися вона буде з 9 чоловік.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков зробив нову заяву про можливі «системні удари» Росії по Києву, наголосивши, що регулярність атак не означає їх щоденність. Москва попередила дипломатичні місії та міжнародні організації про небезпеку й закликала іноземців якнайшвидше залишити українську столицю.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що мирна угода з Україною неможлива без виконання політичних ультиматумів Кремля — відмови від вступу до НАТО, зміни внутрішньої політики та фактичного обмеження суверенітету. Москва вкотре демонструє, що її «умови миру» є не домовленостями, а вимогою капітуляції.
Під час зустрічі з українською молоддю за кордоном на заході «Вдома краще» президент Володимир Зеленський заявив, що війна закінчиться, і ті, хто залишився в Україні, матимуть більше шансів для розвитку власних справ та бізнесу.
Під час виступу президент Володимир Зеленський звернувся до українців, які нині перебувають за межами країни, із закликом повернутися та долучитися до відбудови й підтримки фронту. «За кордоном ми все одно не вдома», — сказав він, підкресливши, що саме в Україні сьогодні формується нова історія свободи та майбутнього.
Президент України Володимир Зеленський провів історичну зустріч із керівниками всіх парламентських фракцій, де обговорювалися питання оборони, міжнародної підтримки та відбудови країни після війни.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков зробив нову заяву про можливі «системні удари» Росії по Києву, наголосивши, що регулярність атак не означає їх щоденність. Москва попередила дипломатичні місії та міжнародні організації про небезпеку й закликала іноземців якнайшвидше залишити українську столицю.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що мирна угода з Україною неможлива без виконання політичних ультиматумів Кремля — відмови від вступу до НАТО, зміни внутрішньої політики та фактичного обмеження суверенітету. Москва вкотре демонструє, що її «умови миру» є не домовленостями, а вимогою капітуляції.
Під час зустрічі з українською молоддю за кордоном на заході «Вдома краще» президент Володимир Зеленський заявив, що війна закінчиться, і ті, хто залишився в Україні, матимуть більше шансів для розвитку власних справ та бізнесу.
Під час виступу президент Володимир Зеленський звернувся до українців, які нині перебувають за межами країни, із закликом повернутися та долучитися до відбудови й підтримки фронту. «За кордоном ми все одно не вдома», — сказав він, підкресливши, що саме в Україні сьогодні формується нова історія свободи та майбутнього.