Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики
Кабінет міністрів призначить уповноваженого з мовної політики та створить Нацкомісію стандартів державної мови.
Про це повідомив у Twitter віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
"Найближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Нацкомісія буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для отримання громадянства України, проводити відповідні випробування і за їх результатами видавати сертифікати.
Уповноважений розглядатиме скарги і зможе штрафувати суб'єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови в сфері обслуговування споживачів.
Нагадаємо, закон про використання української мови як єдиної державної набув чинності у вівторок, 16 липня.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.
Так, від сьогодні українська мова набула в країні позицію єдиної мови з державним статусом, яка обов'язкова у використанні всіма державними структурами, в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Треба зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Відповідно до закону, українська мова є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження.
Крім того, мова є чинником єдності і національної безпеки України.
У рамках повноважень даного органу буде затвердження стандартів мови, правопису, а також створення певних нормативів для отримання державної посади, а також для отримання громадянства України.
Відомство буде розробляти екзаменаційні завдання і тести, проводити їх, а також видавати сертифікати.
Відомо, що термін повноваження каденції членів комісії становитиме 6 років, і складатися вона буде з 9 чоловік.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.