Кабмін призначив одразу 11 нових заступників міністрів та звільнив сімох
На засіданні Кабінету Міністрів України уряд призначив 11 нових заступників своїм міністрам, повідомляє сайт уряду.
"Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олексій Милованов отримав трьох заступників: першого заступника Павла Кухту , заступника Тараса Висоцького та заступника - торгового представника України Тараса Качку", - йдеться в оприлюдненому в п'ятницю ввечері повідомленні.
По одному заступнику отримали:
- міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб - заступник Олександр Терещенко;
- міністр фінансів - заступник Геннадій Пліс;
- міністр розвитку громад і територій - заступник Едуард Кругляк.
"По два нові заступники може бути у: міністра освіти і науки - Петро Коржевський і Єгор Стадний; міністра соціальної політики - Олег Коваль і Сергій Ніжинський. Першого заступника має отримати також віце-прем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Ним став Олексій Вискуб", - ідеться в повідомленні.
На засіданні також погодили рішення про звільнення сімох заступників міністрів.
"Рішення про звільнення погодили стосовно Ольги Крентовської, Наталії Федорович та Миколи Шамбіри з Міністерства соціальної політики, Вадима Трояна з МВС, Олександра Терещенка з Міністерства у справах ветеранів та Геннадія Пліса з секретаріату Кабміну", - повідомляє пресслужба Кабміну.
На засіданні розглянули також питання кадрових призначень в областях.
Так, міністри ухвалили проекти рішень президента України про звільнення (у зв'язку із завершенням повноважень попереднього президента) Юлії Світличної з посади голови Харківської обласної державної адміністрації. І прийняли відповідний проект рішення президента про її повторне призначення головою Харківської ОДА.
Члени уряду також погодили рішення про призначення президентом трьох заступників голови Івано-Франківської ОДА: Василя Івасика, Світлани Онищук та Дмитра Романюка.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.