Хартія про стратегічне партнерство між Україною та США, – політолог пояснив значення документу
У Вашингтоні 11 листопада глава українського МЗС Дмитро Кулеба й Держсекретар США Ентоні Блінкен підписали Хартію стратегічного партнерства між державами. Чи можна було Україні витиснути з цього документу більш ніж декларації, прокоментував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Кулеба вважає, що Україна та США відкрили нову сторінку у двосторонніх відносинах. Втім, оновлена хартія лише замінить аналогічний документ, який держави уклали ще у 2008 році. Звичайно, що редакція 2021 року містить відмінності, насамперед пов'язаних з агресією Росії у Криму та на Донбасі.
"Документ необхідний для обох країн. Вашингтону якось потрібно підтверджувати своє світове лідерство, дотримуватися союзницьких зобов'язань особливо на тлі невдач в Афганістані. Тому цей документ важливий як для внутрішнього американського виборця, так й для світової спільноти. Для Києва хартія також важлива, бо підкреслює стратегічне партнерство з США, показує, що немає кризи та охолодження в україно-американських взаєминах", – зазначив Кулик.
Експерт вважає, що для президента Володимира Зеленського підписання хартії саме зараз є великим плюсом. Навіть попри заяви опонентів Банкової, що цей документ не містить ані конкретики щодо вступу України до НАТО, ані пунктів про збільшення воєнної допомоги, ані гарантій безпеки тощо.
"До таких зобов'язань США наразі не готові. Вашингтону спочатку треба переосмислити афганський кейс, щоб надавати подібні обіцянки іншим країнам. Тому хартія містить оптимальний набір декларацій – більшого здобути було неможливо. В ідеалі можна було б передбачити у документі посилення санкцій проти Росії у разі ескалації конфлікту, втім, наразі у президента США Джо Байдена вистачає інших проблем. Тому брати на себе додаткові зобов'язання, які можуть його сковувати, в той час, як Білий дім намагається налагодити якусь комунікацію з Москвою, було неможливо", – підсумував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
Українські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
У сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
Британське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
У ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.