Хартія про стратегічне партнерство між Україною та США, – політолог пояснив значення документу

У Вашингтоні 11 листопада глава українського МЗС Дмитро Кулеба й Держсекретар США Ентоні Блінкен підписали Хартію стратегічного партнерства між державами. Чи можна було Україні витиснути з цього документу більш ніж декларації, прокоментував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Кулеба вважає, що Україна та США відкрили нову сторінку у двосторонніх відносинах. Втім, оновлена хартія лише замінить аналогічний документ, який держави уклали ще у 2008 році. Звичайно, що редакція 2021 року містить відмінності, насамперед пов'язаних з агресією Росії у Криму та на Донбасі.

"Документ необхідний для обох країн. Вашингтону якось потрібно підтверджувати своє світове лідерство, дотримуватися союзницьких зобов'язань особливо на тлі невдач в Афганістані. Тому цей документ важливий як для внутрішнього американського виборця, так й для світової спільноти. Для Києва хартія також важлива, бо підкреслює стратегічне партнерство з США, показує, що немає кризи та охолодження в україно-американських взаєминах", – зазначив Кулик.

Експерт вважає, що для президента Володимира Зеленського підписання хартії саме зараз є великим плюсом. Навіть попри заяви опонентів Банкової, що цей документ не містить ані конкретики щодо вступу України до НАТО, ані пунктів про збільшення воєнної допомоги, ані гарантій безпеки тощо.

"До таких зобов'язань США наразі не готові. Вашингтону спочатку треба переосмислити афганський кейс, щоб надавати подібні обіцянки іншим країнам. Тому хартія містить оптимальний набір декларацій – більшого здобути було неможливо. В ідеалі можна було б передбачити у документі посилення санкцій проти Росії у разі ескалації конфлікту, втім, наразі у президента США Джо Байдена вистачає інших проблем. Тому брати на себе додаткові зобов'язання, які можуть його сковувати, в той час, як Білий дім намагається налагодити якусь комунікацію з Москвою, було неможливо", – підсумував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.