Хомчак прокоментував своє звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак опублікував звернення на своїй сторінці у Facebook. Хомчак розповів про свої досягнення та заявив, що його намагалися дискредитувати.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що реформи ніколи не відбувалися безболісно, особливо коли це стосується розмежування повноважень та усунення дублювання функцій між Збройними Силами і Міноборони. За словами Хомчака, в умовах війни на Донбасі проведення реформ ускладнювалося і внутрішнім спротивом, спробами дискредитації його та інших командирів. Але, не зважаючи на перешкоди, досягнуто позитивних результатів. Запроваджені зміни незворотні на шляху до євроатлантичної інтеграції України.
"Система має працювати незалежно від особистості. Сталися докорінні зрушення, які дозволять працювати без втручання “в ручному режимі”. Коли йшов на посаду, не тішив себе ілюзіями щодо складнощів. Чітко усвідомлював свої завдання і відповідальність та що потрібно зробити", - підкреслив Хомчак.
Нагадаємо, у вівторок, 27 липня, головнокомандувача Збройних сил України генерала-полковника Руслана Хомчака було звільнено з посади та призначено першим заступником секретаря РНБО. Що означає ця кадрова рокіровка, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.