Кінець фільму, – політолог про неминучість дострокових виборів до Верховної Ради України весною 2022 року
Експерти вважають, що найоптимальнішим виходом з внутрішньої політичної кризи в Україні стане оголошення дострокових парламентських виборів на березень 2022 року. Що буде з монобільшістю та, які політичні сили отримають дивіденди від цих виборів, пояснив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Очевидно, що з чинної кризової ситуації потрібно шукати вихід. Імпічмент Володимира Зеленського малоймовірний через надто складну процедуру позбавлення влади президента. Тому якраз дострокові парламентські вибори мали б стати фактором, який би дещо заспокоїв суспільство. Усім зрозуміло, що ставка на монобільшість не зіграла. Вона генерує лише нестабільність та турбулентність й провокує Банкову на диктаторські вчинки. У підсумку Зеленський лише за 2,5 роки своєї каденції вже має антирейтинг вищий, ніж у лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука та п'ятого президента України Петра Порошенка. Тобто протиставлення себе старим політичним елітам вже не працює – антирейтинг це показав", – зазначив Карасьов.
Експерт вважає, що дострокові вибори до парламенту будуть вигідні партійним проєктам, які наразі мають підтримку від 5% виборців. Позаяк електоральне ядро старих партій є більш менш стабільне, а відносно нові партії можуть відкусити частину рейтингу "Слуги народу".
"Сьогодні ексспікер Дмитро Разумков має приблизно 8% підтримки. Він має шанс до прихильників, котрі в нього вже є, перетягнути на свій бік велику частину електорату "слуг" саме навесні, позаяк тримати рейтинг до осені 2023 року, коли мають відбутися строкові вибори нардепів, дуже важко. Аналогічна ситуація й у таких політиків, як Володимир Гройсман, Євген Мураєв, Ігор Смешко та інші. Загалом саме дострокові парламентські вибори є для України оптимальним та легітимним способом розв'язання чинної кризи", – підсумував політолог.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до зустрічі з Володимиром Зеленським у будь-якій третій країні, але виключно для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви називають маніпуляцією, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
Зеленський оголосив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, який має відбутися найближчим часом за посередництва США. Це стане найбільшим кроком у звільненні українських військових від початку війни.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.