Кінець фільму, – політолог про неминучість дострокових виборів до Верховної Ради України весною 2022 року
Експерти вважають, що найоптимальнішим виходом з внутрішньої політичної кризи в Україні стане оголошення дострокових парламентських виборів на березень 2022 року. Що буде з монобільшістю та, які політичні сили отримають дивіденди від цих виборів, пояснив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Очевидно, що з чинної кризової ситуації потрібно шукати вихід. Імпічмент Володимира Зеленського малоймовірний через надто складну процедуру позбавлення влади президента. Тому якраз дострокові парламентські вибори мали б стати фактором, який би дещо заспокоїв суспільство. Усім зрозуміло, що ставка на монобільшість не зіграла. Вона генерує лише нестабільність та турбулентність й провокує Банкову на диктаторські вчинки. У підсумку Зеленський лише за 2,5 роки своєї каденції вже має антирейтинг вищий, ніж у лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука та п'ятого президента України Петра Порошенка. Тобто протиставлення себе старим політичним елітам вже не працює – антирейтинг це показав", – зазначив Карасьов.
Експерт вважає, що дострокові вибори до парламенту будуть вигідні партійним проєктам, які наразі мають підтримку від 5% виборців. Позаяк електоральне ядро старих партій є більш менш стабільне, а відносно нові партії можуть відкусити частину рейтингу "Слуги народу".
"Сьогодні ексспікер Дмитро Разумков має приблизно 8% підтримки. Він має шанс до прихильників, котрі в нього вже є, перетягнути на свій бік велику частину електорату "слуг" саме навесні, позаяк тримати рейтинг до осені 2023 року, коли мають відбутися строкові вибори нардепів, дуже важко. Аналогічна ситуація й у таких політиків, як Володимир Гройсман, Євген Мураєв, Ігор Смешко та інші. Загалом саме дострокові парламентські вибори є для України оптимальним та легітимним способом розв'язання чинної кризи", – підсумував політолог.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.