Кличко повідомив про звільнення трьох чиновників
Глава Київської адміністрації Віталій Кличко в середу, 25 червня анонсував звільнення з посади відразу трьох міських чиновників.
Про це Кличко написав у своєму мікроблозі на Facebook.
Як повідомляє міський голова, звільнення безпосередньо пов'язані зі "значними порушеннями".
Так, стало відомо, що чиновницьких крісел позбудуться директор департаменту будівництва та житлового забезпечення Костянтин Федотов, директор комунального об'єднання "Київзеленбуд" Наталія Білоусова і директор комунального підприємства "Центр розвитку міського середовища" Станіслав Дьомін.
"Відзначу, що претензії до «Київзеленбуду» стосуються системних порушень у будівництві та оновленні парків і скверів. Зокрема, йдеться про парки Наталка, Сирецький, Перемога, парк Партизанської Слави. До КП «Центр розвитку міського середовища» питання щодо парку Кіото, проблем нездійснення заявлених робіт у деяких парках та скверах столиці. У роботі департаменту будівництва виявили теж системні порушення, які призвели, зокрема, і до виникнення конфліктних ситуацій щодо низки будівництв у Києві. ", -пише у своєму повідомленні Віталій Кличко.
Крім того, як зазначив глава КМДА, з початку 2019 року Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту перевірив понад 100 структурних підрозділів та комунальних підприємств столиці, у ході чого було виявлено порушень на загальну суму майже півтора мільярда гривень.
"Окрім фінансових порушень виявили і факти неефективності управлінських рішень або недбалого ставлення керівників до своїх професійних обов’язків.Також матеріали про порушення зібрали і щодо комунальних підприємств "Київміськсвітло", "Плесо", "Інформатика", Печерської райдержадміністрації.", -повідомляє Кличко у Facebook.
Як заявив Кличко, фахівцям було доручено підготувати матеріали перевірок, які будуть направлені до правоохоронних органів для відповідного реагування.
"Очікую від правоохоронців максимального сприяння та оперативної реакції на матеріали, які ми передаємо.", - підкреслив Кличко у повідомленні.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.