Кличко висловив розчарування небажанням Німеччини надати Україні зброю для захисту від агресора
Мер Києва Віталій Кличко зазначив, що Україна розчарована позицією Німеччини щодо будівництва "Північного потоку-2", а також тим, що країна виступає проти надання Україні зброї. Про це він повідомив у коментарі німецькому виданню Bild.
У своєму Telegram-каналі 24 січня Кличко виклав скріншот із німецького видання Bild зі своїм зображенням та зауважив, що ненадання допомоги Україні Німеччиною виглядає зрадою друзів у драматичній для України ситуації – в час, коли війська РФ загрожують Україні з її кордонів. Він підкреслив, що Україна потребує зброї не для нападу, а заради захисту своїх територій.

"Виникає питання – на чиїй стороні німецький уряд? На стороні свободи, а значить – України? Чи то на боці агресора?", – риторично запитав мер Києва.
ASPI news раніше публікувало коментар Дмитра Кулеби щодо небажання Німеччини допомогти Україні, надавши їй озброєння. Він зауважив, що таке рішення може погіршити німецько-українські стосунки, а українці десятиляттями пам'ятатимуть цей вчинок. Також ми писали, що Папа Римський закликав вірян молитися за мир в Україні.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.