Клімкін звернувся до Гройсмана з проханням
Міністр закордонних справ Павло Клімкін, як і просив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, направив лист прем'єру про погодження своєї відпустки з 3 липня.
Про це повідомила прес-служба МЗС.
"Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про відпустки членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим" від 24.01.2007 року №13-р, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 2 липня направив лист Прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману про погодження його відпуску з 3 липня цього року", - йдеться в коментарі.
Планується, що на час перебування міністра у відпустці керівництво міністерством буде покладено на заступника міністра з питань європейської інтеграції Олени Зеркаль.
Під час закордонного відрядження Зеркаль з 3 по 5 липня керівництво МЗС буде здійснювати заступник міністра Єгор Божок.
27 червня президент Володимир Зеленський заявив, що обурений тим, що Міністерство закордонних справ без його відома відповів на ноту Росії щодо виконання рішення Міжнародного трибуналу з морського права про звільнення 24 захоплених у полон українських моряків і кораблів.
Після цього прем'єр-міністр Володимир Гройсман виступив за догляд Клімкіна у відпустку і призначення виконуючого обов'язки міністра за поданням Зеленського.
1 липня Клімкін заявив, що вирішив піти у "політичний відпустку".
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росію можна змусити припинити агресію не лише дипломатичними закликами, а через комплексний тиск, який позбавить Кремль віри у можливість перемоги та зробить продовження війни надто дорогою для російського режиму.
Рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо ордена Білого Орла для Володимира Зеленського спричинило хвилю політичних реакцій уже не лише в Україні, а й у самій Польщі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ більше не погоджуватиметься на спроби зовнішнього втручання у питання української історії та буде дзеркально реагувати на недружні кроки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має технологічні та фінансові можливості для запуску власного виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, однак головною перепоною залишається відсутність необхідних ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що польський лідер Кароль Навроцький досі не відвідав Україну, попри складний період війни та необхідність тісної координації між Києвом і Варшавою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз має бути повноцінним учасником майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.