Клюєв подав документи у ЦВК для реєстрації на виборах
У Центральну виборчу комісію для реєстрації на позачергових виборах до Верховної Ради подав документи колишній глава АП Андрій Клюєв.
Про це theБабелю повідомило джерело в ЦВК.
Повідомляється, що папери приніс представник Ліберально-демократичної партії, від якої Клюєв подав документи.
Рішення про реєстрацію в ЦВК поки не винесено, а перебуває на розгляді.
Нагадуємо, при правлінні четвертого президента України Віктора Януковича, Андрій Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації президента.
Зазначимо, що в Україні він перебуває під слідством.
Клюєв підозрюється в заволодінні з травня 2010 по квітень 2011 року державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно та в особливо великих розмірах.
Печерський районний суд Києва дозволив Генпрокуратурі проводити спеціальне досудове розслідування щодо Клюєва.
Раніше повідомлялося, що в Центральну виборчу комісію надходять звернення від кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах про неможливість відкриття поточних рахунків їх виборчих фондів.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.