Комітет виборців України порівняв роботу ВР нинішнього і минулого скликань
Народні депутати Верховної Ради IX скликання ухвалили за півроку на 18 законів менше, ніж їхні попередники. Про це в п'ятницю, 28 лютого, повідомляє Комітет виборців України.
"Комітет виборців порівняв кількісні показники роботи Верховної Ради IX і VIII скликань за перші півроку роботи. Зокрема, враховувалися ухвалені закони, зареєстровані законопроєкти та проведені пленарні засідання. За даними КВУ, кількість ухвалених законів у Раді попереднього скликання перевищила відповідні показники діючого парламенту. Так, за перші півроку депутатами ВР VIII скликання було ухвалено 173 закони, тоді як ВР IX скликання - 155 законів", - йдеться в повідомленні.
Також експерти зазначають, що депутати ВР VIII скликання зареєстрували більше законопроєктів, ніж їхні наступники: 1,7 тисячі і 1,3 тисячі відповідно. Однак депутати Ради нинішнього скликання, за даними КВУ, частіше працювали в пленарному режимі. Так, за півроку вони провели 72 пленарних засідання, а їх колеги - 63.
"Розмови про турборежим виявилися звичайним політичним міфом. Кількісні показники роботи ВР IX скликання не вище, ніж у їхніх попередників. А в таких питаннях, як кількість ухвалених законів або поданих законопроєктів, вони взагалі нижче результатів роботи депутатів VIII скликання", - заявив голова КВУ Олексій Кошель.
При цьому він підкреслив, що в цілому, не варто судити про результати роботи парламенту, лише оцінюючи кількість ухвалених законів, проте саме такий підхід неодноразово демонструвало керівництво ВР і депутати монобільшості, акцентуючи на своїй ефективності. При цьому, за словами Кошеля, дані КВУ показують, що підстав для подібних заяв немає.
"Тому в подальшому варто або взагалі відмовитися від поняття "турборежим", або називати "турборежимом" і роботу Ради VIII скликання", - додав глава Комітету виборців України.
Також повідомлялося, що народні депутати поскаржилися на невиплату компенсації проїзду за три місяці роботи.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.