Корнієнко висловив "обережне сподівання" щодо успіху реформи Верховної Ради
Перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко сподівається на вдале проведення парламентської реформи. Йдеться про переформатування апарату ВР.
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко має "обережне" сподівання, що вдасться успішно провести парламентську реформу. Свої сподівання він пов’язує з новим циклом програми USAID Рада. Як повідомив політик в інтерв’ю виданню "Інтерфакс-Україна", зараз триває взаємодія щодо підписання меморандуму про подальшу співпрацю. Він уточнив, що йдеться про реформу апарату Верховної Ради.
Корнієнко розповів, що реформа змінить модель, коли експертиза законопроектів проводиться силами апарату Верховної Ради. "Ми плануємо винести експертизу в окремий юніт, який матиме назву "Досліднницька служба Верховної Ради" чи "Парламентська дослідницька служба", – пояснив політик.
Також він додав, що апарат парламенту збереже усі інституційні особливості.
"Ми хочемо повернути Парламентську бібліотеку до Верховної Ради – вона вже кілька років у Кабінеті міністрів. Маємо приклад мрії – Бібліотека Конгресу США. Саме навколо парламентської бібліотеки плануємо зібрати дослідницьку групу та експертів, які мають просвітницькі програми", - зазначив нардеп.
Як повідомляло ASPI news, Корнієнко пропонуватиме Олену Шуляк на посаду керівника партії "Слуга народу". Також нагадаємо, яка мрія влади, на думку Корнієнка, залишилася нереалізованою.
Туреччина готова стати посередником у мирних перемовинах між Україною та Росією. Про це повідомив очільник МЗС Туреччини Хакан Фідан, повідомило Yeni Şafak.
Рік тому Дональд Трамп, який тоді ще не став президентом США вдруге, пообіцяв захопленому натовпу, що його переконлива перемога на виборах ознаменує початок нової "золотої епохи" для Америки.
Ризик російського наступу на інші країни посилиться після завершення війни в Україні. У НАТО також стурбовані реорганізацією російських військових округів та можливим нарощуванням сил РФ біля кордонів Північноатлантичного альянсу.
У прискореному порядку і в реальному часі перебудовується система безпеки в Європі. Процес прискорили війна Росії проти України та повернення президента США Дональда Трампа в Білий дім, що поставили під сумнів основні принципи, на яких трималася колективна безпека Європи.
На початку жовтня ракета 9M729 пролетіла понад 1200 кілометрів і вбила цілу родину в селі Лапаївка у Львівській області.
Сили оборони України знищили один з трьох пострілів "Орєшніка" на території РФ. Про це під час пресконференції розповів очільник Служби безпеки України Василь Малюк.
Володимир Путін, згідно із заявами роспропаганди, нібито має намір приїхати до Покровська на Донеччині, за який тривають бої. Усі розуміють, чим може закінчитися цей "візит".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц привітав придбання Туреччиною винищувачів Eurofighter, що він назвав "внеском у безпеку всіх партнерів НАТО". Очільник німецького уряду послався на російську загрозу, що останнім часом поширюється не лише на Європу, але й на Атлантичний регіон.
Прийдешня зима, вочевидь, буде значно важчою для українського цивільного населення, ніж усі попередні. Росія ще до листопада знищила більше половини української газової системи, завдала значної шкоди електроенергетичній системі і не планує зупинятися.
На думку міністрі оборони Італії Гвідо Крозетто, Україна не має шансів повернути Крим і території, втрачені внаслідок повномасштабного російського вторгнення у 2022 році.
Туреччина готова стати посередником у мирних перемовинах між Україною та Росією. Про це повідомив очільник МЗС Туреччини Хакан Фідан, повідомило Yeni Şafak.
Рік тому Дональд Трамп, який тоді ще не став президентом США вдруге, пообіцяв захопленому натовпу, що його переконлива перемога на виборах ознаменує початок нової "золотої епохи" для Америки.
Ризик російського наступу на інші країни посилиться після завершення війни в Україні. У НАТО також стурбовані реорганізацією російських військових округів та можливим нарощуванням сил РФ біля кордонів Північноатлантичного альянсу.
У прискореному порядку і в реальному часі перебудовується система безпеки в Європі. Процес прискорили війна Росії проти України та повернення президента США Дональда Трампа в Білий дім, що поставили під сумнів основні принципи, на яких трималася колективна безпека Європи.