Країни G7 перейнялися корупцією в Україні, оголошено небезпечні наслідки
Країни "Великої сімки" (G7: США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) перейнялися проблемою корупції в Україні, яка вже несе три серйозні ризики для нашої країни. Питання української корупції стало однією з ключових тем, які обговорювалися на дводенній зустрічі міністрів юстиції G7 9-10 травня.
При цьому міністр юстиції Німеччини Марко Бушман прямо назвав корупцію "потрійною проблемою України", передає Tagesschau. Так:
- по-перше, вважає Бушман, кожен євро, який "витікає" через корупційні схеми замість фінансування ЗСУ, послаблює Україну в умовах боротьби з російською агресією;
- по-друге, "боротьба з високим рівнем корупції" – необхідний крок України на її шляху до членства в ЄС, заявив Бушман;
- по-третє, корупція може завдати шкоди післявоєнному майбутньому України, упевнений він.
"Питання корупції – це потрійна проблема для України... Якщо Україна хоче йти шляхом членства, вона має боротися з високим рівнем корупції", – сказав Бушман у перший день зустрічі у Венеції. Він наголосив, що для відновлення країни буде потрібна іноземна допомога. Але потенційні країни-донори не захочуть допомагати, якщо знатимуть, що значна частина допомоги з'їдатиметься корупцією.
Аналогічних поглядів, за даними німецьких ЗМІ, дотримуються і представники США. Так, у Вашингтоні вважають, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією. Для цього США давно ведуть діалоги із українським керівництвом.
Загалом дводенна зустріч міністрів країн G7 була присвячена боротьбі з корупцією, ситуації в Україні та спільним зусиллям щодо подолання організованої злочинності. Щодо України обговорювалися:
- зміцнення демократичних інституцій України;
- запобігання будь-яким формам незаконного використання грошей, призначених для відновлення України.
"Ми підтверджуємо нашу відданість підтримці судового переслідування для забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні", – йдеться у підсумковій декларації G7 у розділі, присвяченому Україні. G7 також привітала "важливий прогрес України" у проведенні реформ, у галузі верховенства права та у боротьбі з корупцією, реалізований шляхом створення Цільової групи по боротьбі з корупцією в Україні ще у 2023 році.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.