Країни G7 перейнялися корупцією в Україні, оголошено небезпечні наслідки
Країни "Великої сімки" (G7: США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) перейнялися проблемою корупції в Україні, яка вже несе три серйозні ризики для нашої країни. Питання української корупції стало однією з ключових тем, які обговорювалися на дводенній зустрічі міністрів юстиції G7 9-10 травня.
При цьому міністр юстиції Німеччини Марко Бушман прямо назвав корупцію "потрійною проблемою України", передає Tagesschau. Так:
- по-перше, вважає Бушман, кожен євро, який "витікає" через корупційні схеми замість фінансування ЗСУ, послаблює Україну в умовах боротьби з російською агресією;
- по-друге, "боротьба з високим рівнем корупції" – необхідний крок України на її шляху до членства в ЄС, заявив Бушман;
- по-третє, корупція може завдати шкоди післявоєнному майбутньому України, упевнений він.
"Питання корупції – це потрійна проблема для України... Якщо Україна хоче йти шляхом членства, вона має боротися з високим рівнем корупції", – сказав Бушман у перший день зустрічі у Венеції. Він наголосив, що для відновлення країни буде потрібна іноземна допомога. Але потенційні країни-донори не захочуть допомагати, якщо знатимуть, що значна частина допомоги з'їдатиметься корупцією.
Аналогічних поглядів, за даними німецьких ЗМІ, дотримуються і представники США. Так, у Вашингтоні вважають, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією. Для цього США давно ведуть діалоги із українським керівництвом.
Загалом дводенна зустріч міністрів країн G7 була присвячена боротьбі з корупцією, ситуації в Україні та спільним зусиллям щодо подолання організованої злочинності. Щодо України обговорювалися:
- зміцнення демократичних інституцій України;
- запобігання будь-яким формам незаконного використання грошей, призначених для відновлення України.
"Ми підтверджуємо нашу відданість підтримці судового переслідування для забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні", – йдеться у підсумковій декларації G7 у розділі, присвяченому Україні. G7 також привітала "важливий прогрес України" у проведенні реформ, у галузі верховенства права та у боротьбі з корупцією, реалізований шляхом створення Цільової групи по боротьбі з корупцією в Україні ще у 2023 році.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.