Країни G7 перейнялися корупцією в Україні, оголошено небезпечні наслідки
Країни "Великої сімки" (G7: США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) перейнялися проблемою корупції в Україні, яка вже несе три серйозні ризики для нашої країни. Питання української корупції стало однією з ключових тем, які обговорювалися на дводенній зустрічі міністрів юстиції G7 9-10 травня.
При цьому міністр юстиції Німеччини Марко Бушман прямо назвав корупцію "потрійною проблемою України", передає Tagesschau. Так:
- по-перше, вважає Бушман, кожен євро, який "витікає" через корупційні схеми замість фінансування ЗСУ, послаблює Україну в умовах боротьби з російською агресією;
- по-друге, "боротьба з високим рівнем корупції" – необхідний крок України на її шляху до членства в ЄС, заявив Бушман;
- по-третє, корупція може завдати шкоди післявоєнному майбутньому України, упевнений він.
"Питання корупції – це потрійна проблема для України... Якщо Україна хоче йти шляхом членства, вона має боротися з високим рівнем корупції", – сказав Бушман у перший день зустрічі у Венеції. Він наголосив, що для відновлення країни буде потрібна іноземна допомога. Але потенційні країни-донори не захочуть допомагати, якщо знатимуть, що значна частина допомоги з'їдатиметься корупцією.
Аналогічних поглядів, за даними німецьких ЗМІ, дотримуються і представники США. Так, у Вашингтоні вважають, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією. Для цього США давно ведуть діалоги із українським керівництвом.
Загалом дводенна зустріч міністрів країн G7 була присвячена боротьбі з корупцією, ситуації в Україні та спільним зусиллям щодо подолання організованої злочинності. Щодо України обговорювалися:
- зміцнення демократичних інституцій України;
- запобігання будь-яким формам незаконного використання грошей, призначених для відновлення України.
"Ми підтверджуємо нашу відданість підтримці судового переслідування для забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні", – йдеться у підсумковій декларації G7 у розділі, присвяченому Україні. G7 також привітала "важливий прогрес України" у проведенні реформ, у галузі верховенства права та у боротьбі з корупцією, реалізований шляхом створення Цільової групи по боротьбі з корупцією в Україні ще у 2023 році.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.