Країни G7 перейнялися корупцією в Україні, оголошено небезпечні наслідки
Країни "Великої сімки" (G7: США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) перейнялися проблемою корупції в Україні, яка вже несе три серйозні ризики для нашої країни. Питання української корупції стало однією з ключових тем, які обговорювалися на дводенній зустрічі міністрів юстиції G7 9-10 травня.
При цьому міністр юстиції Німеччини Марко Бушман прямо назвав корупцію "потрійною проблемою України", передає Tagesschau. Так:
- по-перше, вважає Бушман, кожен євро, який "витікає" через корупційні схеми замість фінансування ЗСУ, послаблює Україну в умовах боротьби з російською агресією;
- по-друге, "боротьба з високим рівнем корупції" – необхідний крок України на її шляху до членства в ЄС, заявив Бушман;
- по-третє, корупція може завдати шкоди післявоєнному майбутньому України, упевнений він.
"Питання корупції – це потрійна проблема для України... Якщо Україна хоче йти шляхом членства, вона має боротися з високим рівнем корупції", – сказав Бушман у перший день зустрічі у Венеції. Він наголосив, що для відновлення країни буде потрібна іноземна допомога. Але потенційні країни-донори не захочуть допомагати, якщо знатимуть, що значна частина допомоги з'їдатиметься корупцією.
Аналогічних поглядів, за даними німецьких ЗМІ, дотримуються і представники США. Так, у Вашингтоні вважають, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією. Для цього США давно ведуть діалоги із українським керівництвом.
Загалом дводенна зустріч міністрів країн G7 була присвячена боротьбі з корупцією, ситуації в Україні та спільним зусиллям щодо подолання організованої злочинності. Щодо України обговорювалися:
- зміцнення демократичних інституцій України;
- запобігання будь-яким формам незаконного використання грошей, призначених для відновлення України.
"Ми підтверджуємо нашу відданість підтримці судового переслідування для забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні", – йдеться у підсумковій декларації G7 у розділі, присвяченому Україні. G7 також привітала "важливий прогрес України" у проведенні реформ, у галузі верховенства права та у боротьбі з корупцією, реалізований шляхом створення Цільової групи по боротьбі з корупцією в Україні ще у 2023 році.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Президент Володимир Зеленський провів селектор щодо ситуації в енергетиці та наслідків масованих російських атак. На тлі постійних ударів по інфраструктурі він доручив пришвидшити постачання ракет для систем протиповітряної оборони та забезпечити чіткий графік допомоги від партнерів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що документи щодо гарантій безпеки для України готові. Він наголосив: немає альтернативи безпеці, миру та відновленню нашої держави після війни.
У разі конфлікту з Європою Кремль готовий до "повноцінної воєнної відповіді". Водночас Росія не має намірів першою здійснювати напад на європейські держави.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.